Page 60 - 4329

4. Міжгруповою — конфлікти між формальними і неформальними
групами, а також між організацією і окремими групами.
У стратегії вирішення конфліктів можна виділити наступні моменти:
1. Ухилення від конфлікту з метою виграти час.
2. Домінування — застосовується, коли мета першорядна.
3. Капітулянство — має місце, коли відносини в колективі важливіші за
цілі суперників.
У тактиці вирішення конфліктів виділяють наступні способи:
1. Підтримка нейтралітету — така тактика може застосовуватися для того,
щоб виграти час.
2. Домінування — застосовується керівником по відношенню до підлеглим
при необхідності швидкого реагування.
3. Компроміс — застосовується у випадках, коли обидві сторони
переконано, що зближення неможливе.
Разом з конфліктами важливу роль в діяльності організації грають стреси.
Стрес — це стан напруженості, який виникає у особи під впливом зовнішніх дій.
Сам по собі стрес не представляє небезпеки ні для здоров'я окремих працівників,
ні для ефективності організації в цілому, оскільки він є природною реакцією організму
на зовнішні подразники. У ряді випадків стрес далі робить позитивний вплив, який
виражається в можливості швидкої мобілізації зусиль людини. Це особливо важливо в
критичних ситуаціях.
Небезпека таїть в собі патологічна форма стресу — дистрес, який є хронічним
станом напруженості, який постійний мимоволі підтримується самою людиною і в
більшості випадків абсолютно не залежить від навколишнього оточення.
Залежно від вигляду і характеру стреси і дистреси бувають:
1. Фізіологічні — виникають, коли відбувається накопичення критичної маси
втоми.
2. Психологічні, які у свою чергу підрозділяються на наступні:
а) інформаційні — результат інформаційних перевантажень;
б) емоційні — виявляються в ситуаціях загрози, небезпеки, образи.
Існують два підходи до нейтралізації стресів:
1. Внести зміни до менеджменту, щоб усунути базу стресів.
2. Приймати конкретні заходи індивідуального характеру, наприклад,
розробляти і упроваджувати програми психологічного розвантаження.

Висновки

1. Функція управління є відособленим однорідним видом діяльності,
направленої на досягнення мети функціонування організації.
2. Основною передумовою виникнення функцій управління є функціональний
розподіл управлінської праці.
3. Для вивчення функцій адміністративного менеджменту найбільш
оптимальним представляється застосування способу класифікації функцій управління
залежно від часу їх дії. З цієї точки зору всі функції управління можна розділити на
послідовні і безперервні.
4. Як послідовні функції адміністративного менеджменту можна назвати
адміністративний маркетинг, планування, організацію, мотивацію, регулювання,
адміністративний облік, адміністративний контроль і оцінку ефективності діяльності
організації.
5. Особливе місце в системі послідовних функцій адміністративного
менеджменту займає адміністративний маркетинг, який є управлінською діяльністю по

60