Page 59 - 4329

обережніші стратегії. Чоловіки ж схильні при ухваленні рішення до вищого ступеня
ризику, що обумовлене їх більшою мірою агресивності, незалежності в діях, більш
вираженою потребою в переважанні, самоствердженні.
У жінок-керівників ризик позитивно корелює з самоуспішністю, а негативно - з
відповідальністю, у чоловіків
позитивно – з соціальною і емоційною стабільністю і значущо
негативно – з активністю, відповідальністю і прагненням до домінування.
Імпульсна поведінки, що виявляється при ухваленні рішення і полягає в схильності
діяти по першій спонуці, під впливом зовнішніх обставин або емоцій, як у чоловіків,
так і у жінок значущо пов'язана з активністю, цілеспрямованістю і мотивацією.
Процес ухвалення рішення керівником певною мірою обумовлений його
підлогою, внаслідок цього статевий диморфізм спостерігатиметься і у виборі типів
рішення.
Вік керівника також впливає на процес ухвалення рішень. Встановлено, що у
жінок-керівників на всьому віковому діапазоні (від 21 до 50 років) незалежно від
конкретного віку переважають "обережні" і "урівноважені" рішення, тобто тип
ухвалення рішення трохи залежить від віку. У чоловіків-керівників життєвий досвід,
що набуває з віком, сприяє подоланню крайнощів, тобто із збільшенням віку має місце
деяка тенденція до скорочення крайніх "імпульсних" і "сповільнених" рішень і до
відносного зростання "урівноважених" рішень.
Освіта є також одним з основних чинників, що характеризують процес
ухвалення рішень. Керівники з вищою освітою ухвалюють оригінальніші і самостійніші
рішення. Чим вище рівень освіти як жінок, так і чоловіків-керівників, тим більше
урівноваженим виявляється співвідношення між ду процесом висунення гіпотез
рішення і критичністю їх оцінок. Явних відмінностей між жінками і чоловіками з
даного питання не є.
Правильність аналізу відмінностей між чоловіками і жінками керівниками
дозволяє правильно діагностувати, навчати і здійснювати корекцію процесу ухвалення
рішення.

3.2 Управління конфліктами і стресами

У загальному конфлікт можна визначити як зіткнення суперечливих інтересів.
Конфлікти виконують не тільки негативну, але і позитивну роль. Вони
"струшують" колектив, рятують організацію від "загнивання".
Будь-який конфлікт починається з конфліктної ситуації, яка складається з
учасників конфлікту і об'єкту конфлікту, тобто причини, із-за якої опоненти вступають
в протиборство.
Опоненти вступають в конфлікт, володіючи різною силою, яка і визначає
можливість перемоги. Характеристика цієї сили називається рангом опонента.
Опонентом 1-го рангу називають людину, виступаючу від власного імені і
переслідуючу власні цілі. Опонентом 2-го рангу називають особу, переслідуючу
групові цілі. Опонентом 3-го рангу — особу, переслідуючу інтереси групи, організації
і т.п.
Психологи виділяють чотири основні види конфліктів:
1. Внутрішньоособовий — виникає внаслідок того, що вимоги організації
не співпадають з особовими потребами.
2. Міжособовий — психологічне зіткнення людей з різними поглядами.
Діляться на горизонтальні і вертикальні.
3. Між особою і групою — виникають, коли особа має інтереси і позиції,
відмінні від інтересів всієї групи.

59