Page 11 - 4329

3. Формалізований спосіб ухвалення та фіксації управлінських рішень.
4. Чітке розмежування посадових повноважень, закріплене у вигляді наказів і
посадових інструкцій.
5. Розподіл влади (тобто будь-яка, навіть дуже високопоставлена, посадова
особа завжди підконтрольна іншій особі або вищестоящому органу управління).
Політичні, економічні і соціальні перетворення 80 90 рр. ХХ ст. привели до
суттєвих змін у виробничій, комерційній і іншій господарській діяльності. Раніше в
системі управління як на макро-, так і на мікроекономічному рівнях основне місце
займали командно-адміністративні методи управління.
За сучасних умов будь-яка організація, не залежно від форми власності, цілей і
сфери діяльності, повинна функціонувати в умовах постійної взаємодії двох взаємно
протилежних факторів – зовнішнього і внутрішнього середовища.
У зовнішньому середовищі головне для організації – це ринок і закони, які
його регулюють. Тому велика частка взаємодії організації з зовнішнім середовищем в
основному здійснюється шляхом застосування економічних методів управління. Це
пояснюється тим, що керівництво організації не може безпосередньо контролювати
зовнішню сферу її діяльності і може лише опосередковано впливати на процеси, що
відбуваються. Для цього ідеально підходять саме економічні, а не адміністративні
методи (наприклад надання знижок, проведення акцій для оптових покупців).
Можливо, саме з цієї причини значна частина дослідників приділяє велику увагу
економічним методам управління і відводить на другий план адміністративні методи.
Очевидно, такий підхід недостатньо переконливий і обґрунтований. Не можна
забувати, що поряд з чисельними зовнішніми факторами на ефективність господарської
діяльності будь-якої організації суттєво впливає її внутрішнє середовище, основною
характеристикою якого є переважна відсутність ринкових відносин всередині
організації (вони можуть бути лише штучно змодельовані). Тому саме у внутрішньому
середовищі організації найбільш прийнятними є адміністративні методи
управління у поєднанні з економічними.
Отже, об’єктом дослідження адміністративного менеджменту є організація з її
внутрішнім та зовнішнім середовищем.
Предметом дослідження адміністративного менеджменту є управлінські
відносини всередині організації.

2 Соціальний підхід до вивчення розвитку адміністративного менеджменту

Неможливо точно визначити час виникнення перших елементів управління.
Можна лише будувати різного роду здогади та домисли, ґрунтовані на більш менш
достовірних думках і відомостях.
Відсутні не тільки єдина думка стосовно часу виникнення управління, але і
єдиний підхід до вивчення історії його розвитку.
1
Одні автори розглядають історію управління винятково як низку чотирьох шкіл ,
які послідовно змінювали одна одну. Ці науковці акцентують свою увагу на відрізку
часу з початку XX ст. до наших днів. У певній мірі вони мають рацію. Адже до XX ст.
навіть прагматичний прояв переваг ефективного управління не викликав справжнього
інтересу до способів і засобів керівництва.
До вищеназваних чотирьох шкіл менеджменту належать:
1) школа наукового управління;
2) адміністративна (класична) школа;
3) школа психології та людських відносин;

1
Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента / Пер. с англ. М.: Дело, 1992. – С. 61–88.
11