Page 8 - 4329

чого-небудь; бути на чолі когось, чогось; давати вказівки; розпоряджатися. || Бути
керівником установи, організації, відділу тощо. || Спрямовувати чиї-небудь учинки, дії.
|| Зумовлювати дії, вчинки чиї-небудь. || Диригувати хором, оркестром. 3) чим.
Зумовлювати відповідний відмінок слова, вимагати після себе певного відмінка слова.
Керівництво – 1) Дія за знач. керувати 2); керування. 2) Те, чим керуються. 3)
Керівники, керівний склад якої-небудь установи, організації тощо.
Керівник – той, хто керує ким-, чим-небудь, очолює когось, щось
Керівний – 1) Який здійснює керівництво (у 1). || Пов'язаний з керівництвом. 2)
Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися.
Адміністративно – прислівник до адміністративний.
Адміністративно-бюрократичний – те саме, що адміністративно-командний.
Адміністративно-командний – заснований на примусовому підпорядкуванні
наказам та розпорядженням начальства (Адміністративно-командна система —
система управління економікою країни, у якій панівна роль належить розподільчим,
командним методам).
Адміністративно-управлінський апарат – працівники апарату управління,
службовці, що входять до адміністрації фірми, підприємства, організації, конторські
працівники.
Управління – 1) Дія за знач. управляти (Ситуаційне управління — прийняття
стратегічних рішень в міру виявлення потенційних проблем. Цільове управління –
метод управлінської діяльності, ґрунтований на виділенні найбільш важливих у даний
період завдань, на здійснення яких спрямовуються головні зусилля керуючої
організації). 2) Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що
відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності. ||
Працівники такої установи або відділу. 3) Те саме, що керування 2).
Управлінський – 1) Прикм. до управління 2). 2) Стос. до управління (у 1
значенні) .
Поняття „управління” і „менеджмент” відомі сьогодні практично кожній
освіченій людині. Їх значимість особливо була усвідомлена у 20-30 рр. ХХ століття.
Управлінська діяльність перетворилася в професію, галузь знання – у самостійну
дисципліну. Очевидно, що високий рівень розвитку сучасних технологій у великій мірі
пояснюється успішними методами управління. У будь-якій сфері потрібні компетентні
управлінці.
Сам термін "менеджмент" походить від староанглійського слова manage
(латинське manus) — "рука". Буквально слово manage означало об'їжджати коней.
Потім цим терміном почали визначати вміння володіти зброєю та керувати
колісницями. Будучи пов'язаним з процесом їзди, з "управлінням" конем, сенс слова
зберігся в понятті "управління". Воно і визначило назву цілої науки про управління.
(Однак не завжди методи і прийоми управління кіньми треба переносити на управління
людьми. — Авт.).
Менеджмент ― 1) Сукупність принципів, методів, засобів і форм управління
виробництвом з метою підвищення його ефективності, збільшення прибутків.
2) Керівництво підприємства, фірми; керівний орган.
З Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення
менеджменту:
– спосіб, манера спілкування з людьми;
– влада та мистецтво управління;
– особливого роду вміння та адміністративні навички:
– орган управління, адміністративна одиниця.
Менеджер ― 1) Людина, яка відповідає за координацію і контроль над
організацією праці. || Той, хто управляє промисловим, торговим, фінансовим і т. ін.
підприємством (Менеджер з маркетингу — посадова особа фірми, яка займається

8