Page 66 - 4317
P. 66

З  метою  ідентифікації  зовнішніх  можливостей  і  загроз  під  час  проведення
         SWOT-аналізу застосовують прийоми ранжування та імовірнісної оцінки факторів.
         При цьому може використовуватись будь-яка з наступних методик:
                 1.  Вибираються  тільки  парні  фактори  можливостей  і  загроз  (наприклад,
         ослаблення  позицій  фірм-конкурентів  –  це  можливість,  а  посилення  позицій
         конкурентів - загроза);
                 2.  Фактори  можливостей  і  загроз  можуть  бути  незалежними  (тобто  певні
         фактори,  які  є  загрозою  не  мають  парної  можливості  і  навпаки,  фактори,  які  є
         можливостями не мають  парних загроз).
                 SWOT-аналіз  з    вибором  парних  зовнішніх  можливостей  та  загроз
         здійснюється в наступній послідовності.
                 1. Для кожного з обраних факторів можливостей і загроз (n) вибирається певна
         оцінка за 10-бальною шкалою, якою вимірюється ступінь важливості факторів – М і
         –  для  можливостей  та  З і  –  для  загроз    ( і  –  номер  фактора).  При  цьому  повинна
         виконуватись  умова:  М і=З і  (тобто,  якщо  для  фактора  М і  важливість  оцінена  в  10
         балів, то і для фактора З і важливість повинна бути оцінена також в 10 балів).
                 2. Для кожної пари можливостей і загроз визначаються імовірності Р мі та Р зі
         таким чином, щоб дотримувалась умова Р мі +Р зі = 1.
                 3. Загальна оцінка можливостей (М) і загроз (З) розраховується за формулами:
         М =  М іР і; З =  З іР і;  і = 1,2,3…..,n.
                 SWOT-аналіз  з  вибором  незалежних  факторів  зовнішніх  можливостей  та
         загроз  подібний  до  вище  означеної  методики,  за  виключенням  того,  що  не
         виконуються умови: М і=З і   та Р мі +Р зі = 1. Крім того при такому аналізі може бути
         визначена  неоднакова  кількість  факторів  потенційних  можливостей  і  факторів
         потенційних загроз.
                 З  метою  однозначного  визначення  рекомендованої  стратегії  діяльності
         підприємства, крім аналізу зовнішніх можливостей і загроз потрібно провести аналіз
         сильних і слабких сторін підприємства.
                 Аналіз внутрішніх сильних і слабких сторін слід проводити як порівняльний
         аналіз,  головну  увагу  зосереджуючи  на  конкурентоспроможності  підприємства.
         Тобто,  внутрішні  фактори,  які  повинні  досліджуватись  –  це  насамперед  фактори
         конкурентоспроможності.
                 Перелік  факторів,  вибраний  для  оцінки  сильних  і  слабких  сторін  діяльності
         підприємства  (це  можуть  бути  такі  фактори:  прибутковість,  імідж  підприємства,
         продуктивність  діяльності,  якість  товару,  організація  збуту,  фінансові  ресурси,
         виробничі потужності, трудові ресурси тощо), повинен ранжуватися за важливістю
         або  оцінюватися  за  ваговими  коефіцієнтами,  які  присвоюються  кожному  фактору.
         Порівняння  оцінок  факторів  досліджуваного  підприємства  з  аналогічними
         факторами  оцінки  найсильніших  конкурентів  дає  можливість  визначити
         конкурентну силу підприємства. Причому показник абсолютної конкурентної сили
         розраховується  як  алгебраїчна  сума  різниць  між  оцінками  підприємства,  що
         досліджується,    і  найвищими  оцінками  серед  конкурентів.  Результати  аналізу
         визначаються за формулою:




                                                           66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71