Page 71 - 4317

3. Методи оцінювання конкурентних позицій підприємства на ринку.

3.1. Сутність, види та фактори конкурентності.

Оскільки Україна визнана країною з ринкової економікою, то цілком
природно, що одним з основних і невід’ємних атрибутів такої економіки є
конкуренція. Вплив конкуренції на діяльність підприємств може бути як
позитивним так і негативним, створюючи тим самим певні можливості або навпаки
загрози. Умови конкуренції постійно змінюються, що заставляє стратегічних
аналітиків постійно тримати руку “на пульсі” з тим, щоб якомога вигідніше для
підприємства скористатися ситуацією що склалася, та при необхідності внести певні
корективи в обрану стратегію діяльності. Останнє можливо лише за умови глибоких
знань економічної сутності конкуренції.

Конкуренція (від лат. сопсиrrепtііа — змагання, суперництво) — це боротьба
між учасниками ринкової економіки, заінтересованими в досягненні певної мети
кожний для себе. Найчастіше підприємства мають на меті отримати максимальний
прибуток за рахунок завоювання прихильності споживачів. Ця мета орієнтує
розвиток ринку і моменту його появи. Перші найбільш ґрунтовні теоретичні
положення про рушійні сили конкуренції з'явилися в середині XVIII ст. Основна
заслуга в цьому належить класичній політичній економії.
А. Сміт [1] довів, що конкуренція, зрівноважуючи норми прибутку, сприяє
оптимальному розподілу праці та капіталу. Він ототожнював конкуренцію з
"невидимою рукою" ринку — його зрівноважувальним механізмом (оптимальний
розподіл ресурсів за умов досконалої конкуренції).
При цьому А. Сміт визначив п’ять основних умов конкуренції:
1. Кількість конкурентів повинна бути достатньою, щоб виникла боротьба за
переваги.
2. Конкуренти повинні діяти незалежно і не бути у змові.
3. Всі економічні суб’єкти повинні володіти достатніми знаннями про ринкові
можливості.
4. Потрібен час, щоб ресурси почали відповідати знанням про ринкові
можливості.
5. Необхідна свобода дії на ринку, тобто свобода вступу економічних суб’єктів
на ті чи інші ринки та свобода виходу з них.
Залежно від виконання даних умов в економічній літературі виділяють
наступні типи конкуренції: досконалу конкуренцію, монополістичну конкуренцію,
олігополію, чисту монополію.
Розвиваючи ідеї цінового регулювання ринку за допомогою конкуренції, Д.
Рікардо [1] побудував теоретичну модель досконалої конкуренції. Він
сконцентрував увагу на тому, як функціонує ця система в довгостроковій
перспективі. Такий підхід дав можливість абстрагуватися від "деталей", пов'язаних з
державним регулюванням, монопольною владою, географічними особливостями
ринку тощо, які в довгостроковій перспективі не мають вирішального значення. Д.

71