Page 78 - 4306

гуманістами. Генетично пов’язаний з релігійно-етичним
поняттям «відновлення», термін набуває в зазначений пе-
ріод принципово іншого змісту: відновлення культури,
підйом літератури, мистецтва, науки після їхнього трива-
лого занепаду в Середньовіччя – до речі, цей термін теж
був винаходом ренесансних гуманістів: «епоха посереди-
ні» (між античністю й Ренесансом). Таким чином, вже в
оцінках самих діячів цієї епохи Відродження усвідомлюва-
лось як етап культурного розквіту, який наступив після
тисячолітнього панування «середньовічного варварства».
У такому сприйнятті власних культурних витоків небагато
справедливості й об’єктивності, але це не заважало італій-
ському поетові Франческо Петрарці збудувати концепцію
«похмурих віків» з різким протиставленням культур Анти-
чності і наступної епохи Середньовіччя і ствердженням
ідеї про тісний спадкоємний зв’язок між Античністю й
сучасним йому періодом (епохою Відродження). Гуманісти
наступних поколінь не приховували своєї зневаги до «не-
уцтва й варварства» Середньовіччя і енергійно «відроджу-
вали античні традиції», вважаючи себе їхніми прямими
продовжувачами.
Але в історії культури не було й бути не може «більш
видатних» і «менш видатних» епох. Кожен етап існування
людства вирішує свої питання, що не були проблемними
або зовсім не осмислювалися суспільством іншої епохи.
Тому епоху Відродження не слід сприймати на кшталт дія-
чів цієї дійсно в численних аспектах новаторської культу-
рної епохи, адже етичні й особливо естетичні ідеали Рене-
сансу, безумовно, більш співзвучні людині двадцятого
століття, ніж, скажімо, ідеали Середньовіччя.
Отже, епоху Відродження слід сприймати як період в
історії європейської культури, головно XIV-XVI ст., що
характеризується переносом культурних інтересів зі сфери
вищого (небесного) світу, з області сакрального до матері-
альних проявів життя, тобто в сферу профанного — аж до
створення культури антропоцентризму (від грецького
«anthropos» – людина»). Епоха Відродження характеризу-
ється сплеском художньої творчості, насамперед у царині
пластичних мистецтв (живопису, скульптури), кристаліза-
цією на основі церковної латини й місцевих народних го-
78