Page 76 - 4306
P. 76

тиненту,  зростання  міської  цивілізації (епоха  Відроджен-
          ня),  реабілітація  й  освоєння  античної  спадщини,  вихід  за
          межі  християнського  Космосу  і  географії  Старого  Світу.
          Підсумком  Середньовіччя  є  також  величезний  духовний
          досвід, що зберігся до наших днів у пам’ятниках середньо-
          вічного  ремесла,  богословської  мудрості,  у  глибоких  тра-
          диціях  освіти (шкільних  і  університетських  формах  на-
          вчання),  у  медицині,  юриспруденції,  у  принципах  серед-
          ньовічного  історизму.  Найважливішою  спадщиною  цієї
          епохи є створення образу єдиної Європи і принцип загаль-
          нолюдської  моралі,  християнської  рівності  всіх  людей –
          щоправда, «лише» перед богом...
               На матеріалі Середньовіччя легко побачити, що куль-
          тура – це скоріше безперервний процес вироблення й удо-
          сконалення  різноманітних  форм  життя,  а  не  їх  застиглий
          образ. Тому не дивно, що автори терміну – середньовічні ж
          гуманісти – сприймали свою добу як титанічний за всіма
          вимірами перехід від античної цивілізації до «нового жит-
          тя» (саме так – «Vita nuova» – назвав один зі своїх творів
          Данте Аліґ’єрі, котрого називали останнім поетом Серед-
          ньовіччя й водночас перший поетом Відродження).

               4. Проблема епохи Відродження в сучасній культу-
          рології

               У сучасній науці існує кілька точок зору щодо термі-
          ну «Відродження». У широкому сенсі цей термін означає
          етнокультурне піднесення, спалах національної самосвідо-
          мості, активізацію розвитку національної культури (напри-
          клад, «процес  національного  Відродження  в  Україні»).  У
          вузькому сенсі мова йде про певний період розвитку світо-
          вої, головно європейської,  культури  в  період  з  кінця XIII
          століття (Італія) до початку XVII століття (в деяких євро-
          пейських  країнах –  Англії,  Португалії,  Польщі,  Україні –
          трохи пізніше), протягом котрого більшість європейських
          країн виявили у своїх національних культурах ознаки ти-
          пологічної спільності, які дозволяють визначити їх як ре-
          несансні.  Саме  таке  значення  терміна «Відродження»
          («Ренесанс» –  від  франц.  Renaissance)  прийнято  в  цьому
          розділі навчального посібника.
               Слід зауважити, що культура Відродження аж ніяк не
                                       76
   71   72   73   74   75   76   77   78   79   80   81