Page 69 - 4306

Древнього Риму були сприйняті германськими вождями й
у перекрученому вигляді, що відповідав рівню їхньої полі-
тичної культури, лягли у фундамент системи влади варвар-
ських королівств, не говорячи вже про стрижневу для піз-
ньої Імперії ідею миропомазаного володаря – священного
царя, функції й прерогативи котрого, об’єднані раніше у
фігурі імператора, були розщеплені й розподілені між вла-
диками світу (королями) й церкви (римськими папами).
Християнська релігія, що просочилася в Європу й набрала
суспільної ваги саме завдяки державній політиці Риму й
якнайкраще пристосувалася в лоні європейської культури,
перетворившись з віри гнаних і знедолених, котрих цезарі
перших римських династій відправляли на потіху аристок-
ратії й черні в Колізей боротися з левами за прикладом
старозавітного пророка Даниїла, на офіційну релігію най-
більшої в світі держави. З одного боку, вона стала могут-
нім фактором культурної інтеграції й уніфікації ранньоєв-
ропейської цивілізації, а з іншого – річищем, яким до Єв-
ропи торували собі шлях нові близькосхідні й елліністичні
культурні парадигми. Імперія була зруйнована; побудована
в рамках її політичної структури церква залишилася протя-
гом багатьох століть ідеологічною опорою всіх середньо-
вічних володарів, а в епоху повного занепаду світської
культури християнська ідеологія та її церковне лоно було
єдиним механізмом ретрансляції античних культурних
традицій в епоху середньовіччя і єдиним джерелом нових
життєдайних ідей культури, завдяки яким первісна етоло-
гія варварів стала, хоча й не відразу, етикою феодалів, а
світ знов увібрався в контури більш-менш упорядкованого
культурного хронотопу. Давньоримська цивілізація, пере-
живши колапс в усіх напрямках, скоротилася до крихітно-
го престолу єпископа всіма напівзабутого Риму, щоб, по-
чинаючи з епохи Відродждення, перетворитися у найбага-
тшу спадщину античного світу й головну інтегруючу силу
західноєвропейської цивілізації.
Запитання та завдання для самоконтролю:
1. Які основні періоди складають епоху античності?
2. В чому суть грецької міфології?
3. Висвітліть характерні особливості доричного, іонічно-
го, коринфського ордерів.
69