Page 67 - 4306

Орієнтація на практичний результат, прагнення до по-
рядку й чіткої організації суспільного буття позначилося
не лише на політичному устрої Рима, а й на всіх напрямах
розвитку його культури. Римляни не стільки породжували
нові знання, скільки накопичували, узагальнювали й сис-
тематизували створене їхніми попередниками. У результа-
ті давньоримська цивілізація залишила нам такі видатні
науково-літературні пам’ятки енциклопедичного характе-
ру, як «Географія» Страбона (І ст. н.е.), «Природничу істо-
рію» Плінія Старшого, «Історію» та «Аннали» Тацита
(обидва – І-II ст. н.е.), медичні штудії Галена (II ст. н.е.) та
ін. Широко застосувавши у зведенні архітектурних споруд
бетон, арки, куполи, колони, римські зодчі й будівельники
запровадили ряд нових або поновому реалізованих архіте-
ктурних форм і типів – величні тріумфальні колони з бага-
тими наративними (оповідальними) рельєфами, тріумфа-
льні ж кількаярусні й кількапролітні арки, багатокіломет-
рові акведуки, віадуки, мости, багатоповерхові будинки –
інсули, вілли, гігантські базиліки, терми, храми, цирки,
театри, гробниці-тумулуси. Гігантизм був притаманний і
офіціозній скульптурі (статуї Октавіана Августа, Нерона,
Костянтина Великого сягали кільканадцяти метрів завви-
шки) при вражаючому реалізмі скульптурних портретів.
Філософію і в римський час розвивали переважно гре-
ки, але багато освічених римлян захоплювалися ідеями
стоїцизму й епікуреїзму, без яких не було б поеми «Про
природу речей» Лукреція Кара, численних трактатів і про-
мов сенатора Цицерона або однієї з найпопулярніших книг
усіх часів – «Наодинці з собою» («Утішання філософією»)
імператора Марка Аврелія. Римська культура знала «сріб-
ний» і «золотий» віки літератури, до здобутків якої слід
віднести чеканну прозу Юлія Цезаря, витончену лірику
Катулла, лірику й сатири Горація, елегії Овідія, епічну по-
ему «Енеїда» Вергілія, славнозвісний «Сатирикон» Петро-
нія – перший роман і блискучу сатиру на римське суспіль-
ство ранньої Імперії (І ст. н.е.). Поглинені Везувієм Помпеї
відкрили людству вражаючу картину повсякденного буття
жителів звичайного римського міста епохи пізньої Респуб-
ліки – ранньої імперії, з якої видно, що римляни спромог-
лися творчо переробити й об’єднати культурні здобутки
67