Page 67 - 4306
P. 67

Орієнтація на практичний результат, прагнення до по-
               рядку  й  чіткої  організації  суспільного  буття  позначилося
               не лише на політичному устрої Рима, а й на всіх напрямах
               розвитку його культури. Римляни не стільки породжували
               нові  знання,  скільки  накопичували,  узагальнювали  й  сис-
               тематизували створене їхніми попередниками. У результа-
               ті  давньоримська  цивілізація  залишила  нам  такі  видатні
               науково-літературні  пам’ятки  енциклопедичного  характе-
               ру, як «Географія» Страбона (І ст. н.е.), «Природничу істо-
               рію»  Плінія  Старшого, «Історію»  та «Аннали»  Тацита
               (обидва – І-II ст. н.е.), медичні штудії Галена (II ст. н.е.) та
               ін. Широко застосувавши у зведенні архітектурних споруд
               бетон, арки, куполи, колони, римські зодчі й будівельники
               запровадили ряд нових або поновому реалізованих архіте-
               ктурних форм і типів – величні тріумфальні колони з бага-
               тими  наративними (оповідальними)  рельєфами,  тріумфа-
               льні ж кількаярусні й кількапролітні арки, багатокіломет-
               рові акведуки, віадуки, мости, багатоповерхові будинки –
               інсули,  вілли,  гігантські  базиліки,  терми,  храми,  цирки,
               театри,  гробниці-тумулуси.  Гігантизм  був  притаманний  і
               офіціозній  скульптурі (статуї  Октавіана  Августа,  Нерона,
               Костянтина  Великого  сягали  кільканадцяти  метрів  завви-
               шки) при вражаючому реалізмі скульптурних портретів.
                    Філософію і в римський час розвивали переважно гре-
               ки,  але  багато  освічених  римлян  захоплювалися  ідеями
               стоїцизму  й  епікуреїзму,  без  яких  не  було  б  поеми «Про
               природу речей» Лукреція Кара, численних трактатів і про-
               мов сенатора Цицерона або однієї з найпопулярніших книг
               усіх часів – «Наодинці з собою» («Утішання філософією»)
               імператора Марка Аврелія. Римська культура знала «сріб-
               ний»  і «золотий»  віки  літератури,  до  здобутків  якої  слід
               віднести  чеканну  прозу  Юлія  Цезаря,  витончену  лірику
               Катулла, лірику й сатири Горація, елегії Овідія, епічну по-
               ему «Енеїда» Вергілія, славнозвісний «Сатирикон» Петро-
               нія – перший роман і блискучу сатиру на римське суспіль-
               ство ранньої Імперії (І ст. н.е.). Поглинені Везувієм Помпеї
               відкрили людству вражаючу картину повсякденного буття
               жителів звичайного римського міста епохи пізньої Респуб-
               ліки – ранньої імперії, з якої видно, що римляни спромог-
               лися  творчо  переробити  й  об’єднати  культурні  здобутки
                                             67
   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71   72