Page 68 - 4306

мало не всіх підкорених ними народів, підвести своєрідний
підсумок багатотисячолітнього розвитку Стародавнього
Світу Середземномор’я й Близького Сходу.
Однак перетворення на всесвітню державу спричини-
ло поглиблення кризи традиційної для європейської анти-
чності системи цінностей, насамперед занепад демократи-
чно-правових установ і полісної моделі регулювання дер-
жавних і особистих відносин громадян. Рим, а разом з ним
і вся антична культура вступають у період агонії. Поступо-
во руйнується економічна й військова структура, держава
позбавляється засобів і боєздатної армії для захисту від
варварських нападів, після едикту Каракали 212 р. остато-
чно розмилося поняття римського громадянства (усі віль-
нонароджені жителі Імперії, у тому числі провінціали, ста-
вали римськими громадянами), після чого на цезарському
троні було чи не більше варварів, ніж самих римлян. Після
заключного розподілу Імперії на Західну й Східну частини
у 395 р. н.е., декількох трагічних плюндрувань самого «Ві-
чного міста», у тому числі нападу вестготів у 410 р. н.е. й
сумнозвісного розгрому його германським плем’ям ванда-
лів 455 р. н.е., Рим позбавляється всіх залишків колишньої
могутності й величі. 476 р. н.е. черговий варвар, готський
воєначальник Одоакр, захопив Рим, скинув варварського ж
імператора Ромула Августула й відіслав імператорські ре-
галії до Константинополя – столиці Східної Римської імпе-
рії. Племена германців та іллірійців руйнують міста імпе-
рії, розселяються теренами Італії й засновують свої держа-
ви, що складають уже пролог до епохи Середньовіччя.
Дещо пізніше на південному сході колишньої Римської
імперії арабські кочові племена руйнують римський Єги-
пет, Пальмиру, Біблос. На їхніх руїнах у середні століття
затвердиться нова культура – культура мусульманського
світу.
Незважаючи на вселенський розмах катастрофи анти-
чного світу, повного розкладання державно-політичної
системи Рима не відбулося ні з занепадом імперії, ні пізні-
ше, оскільки багато інститутів влади й апробованих бага-
товіковою практикою ідей балансу різних її галузей проро-
сли в ґрунті нових європейських культур уже на зорі хрис-
тиянської цивілізації. Основні риси політичної надбудови
68