Page 62 - 4306
P. 62

стину Азії на захід від Євфрату, Північну Африку й остро-
          ви  Середземномор’я.  У  період  пізньої  Республіки  й  пер-
          ших  століть  Імперії  Рим  безроздільно  володарював  над
          басейном Середземномор’я, підкоривши своїй владі прак-
          тично весь античний культурний хронотоп. Вищим досяг-
          ненням римлян і їх внеском в античну й сучасну культуру
          стали не невитончені мистецтва, а юриспруденція, адмініс-
          тративне й державне управління, міське планування. Велич
          культури Рима складалася в створених ним и й доведених
          до  досконалості  в  умовах  античного  часу  військово-
          політичних і соціально-економічних механізмів і установ,
          настільки  збалансованих,  що  це  дало  підстави  для  ство-
          рення «римського міфу» про «Вічне Місто». Римське сус-
          пільство  вже  в  період  Республіки  було  майже  цілком  мі-
          літаризованим і не уявляло собі життя без війни, але поряд
          з цим вело дуже гнучку й структуровану політику стосовно
          об’єктів своїх войовничих устремлінь, інкорпоруючи ско-
          рені  народи  у  власне  культурне  середовище  й  соціально-
          політичну систему; союзники й васали Рима, що приймали
          його традиції, врешті-решт ставали римськими громадяна-
          ми, що в античний час означало бути громадянами світу, а
          це привело практично до денаціоналізації влади (у період
          принципату сенатські місця й навіть імператорський трон
          нерідко  займали  вихідці  із  самих  різних  областей  Серед-
          земномор’я), інтернаціоналізації населення Римської імпе-
          рії,  глобалізації  культурного  й  громадського  життя  і  вве-
          дення єдиного життєвого стандарту, що для багатьох озна-
          чало  входження  в  коло  найбільш  розвинутої  цивілізації
          стародавності  й  мало  епохальні  наслідки.  Римське  право,
          що представляло собою дуже складну, але глибоко проду-
          ману систему прецедентів і коментарів, було на початку VI
          в. кодифіковане візантійським імператором Юстиніаном і
          стало  основою  сучасного  західноєвропейського  й  міжна-
          родного права. Римські дороги, що зіграли величезну роль
          у розвитку систем комунікацій, збереглися донині й сього-
          дні дивують своєю добротністю, а в античному світі вони
          просто не мали собі рівних. Римські міста демонстрували
          безпрецедентний рівень комфорту й гігієни з їхніми систе-
          мами водопроводів, очисних споруджень, дамб і акведуків
          (у І ст. до н.е. система водопостачання в Римі забезпечува-
                                       62
   57   58   59   60   61   62   63   64   65   66   67