Page 58 - 4306

шлях до пізнішої ейдології (вчення про ідеї-форми) Плато-
на й математики Евкліда. Великий внесок у розвиток логі-
ки й епістемології методом критичного аналізу ідей попе-
редників зробили філософи Елейської школи (Парменід,
Зенон Елейський). Левкіпп і Демокрит запропонували
плюралістичний підхід до пояснення фізичних підвалин
світу, розробивши концепцію атомів як неподільних час-
ток буття. У сфері пізнавальної діяльності Демокрит виріз-
няв «темне» (тобто чуттєве) й «світле» (раціонально-
логічне знання) й вважав навіть, що володіння «світлим»
знанням допоможе людині перебудувати її атомарну стру-
ктуру й удосконалитись фізично (за свій оптимізм щодо
можливостей людини його часто називали «філософом, що
сміється»).
Поворот від натурфілософії (філософії природи) до
гуманітарної філософської проблематики був здійснений
софістами, лідер котрих Протагор проголосив принцип:
«Людина є мірою всіх речей». Сократ, якого сприймали то
як софіста, то як їхнього опонента, за висловом Цицерона,
спустив філософію з небес на землю, тобто перейшов від
розробки космологічних теорій до людини як головного
об’єкта філософського пізнання, пропонуючи людям, у
відповідності до поради Дельфійського оракулу, пізнавати
насамперед самих себе. Сократ уперше в історії філософії
усвідомив необхідність визначення філософських термінів
і категорій, розвинув діалогічний метод мислення, зробив
величезний внесок у теорію пізнання й етику. Учні Сокра-
та дали початок новим філософським течіям – платонізму,
стоїцизму, кінізму, епікуреїзму. Філософія Платона, ко-
ментарем до якої нерідко називають всю західноєвропей-
ську філософію, була першою спробою побудови цілісної
й послідовної ідеалістичної системи, що об’єднала б у собі
фундаментальні проблеми розвитку природи, політичну
теорію, філософську метафізику, теологію й епістемоло-
гію. В основі платонізму лежить концепція первинності
ідей по відношенню до матеріальних об’єктів, що є їх ма-
ловиразними відбитками, та ієрархію ідей, на вершині якої
розташована ідея Блага, або Добра, що лежить в основі
всієї світобудови. Учень Платона Аристотель, великий
систематизатор-раціоналіст, автор майже 170 праць з пи-
58