Page 59 - 4306
P. 59

тань фізики, хімії, зоології, ботаніки, психології, політоло-
               гії, етики, естетики, логіки, метафізики, історії, теорії літе-
               ратури , риторики, впровадив у категоріальний апарат фі-
               лософії  поняття  сутності,  форми  й  матерії,  можливості  й
               дійсності,  причини  й  слідства.  Аристотель  першим  уза-
               гальнив  всі  форми  політичного  життя  стародавніх  греків,
               давши нам уявлення про принципи державницького буду-
               вання в епоху античності й показавши, що особливі досяг-
               нення  греків  у  політичній  практиці  пов’язані  не  лише  з
               появою  в  них  чинного  письмово  зафіксованого  права,  а
               передовсім з високим рівнем розвитку демократії (народо-
               владдя),  незважаючи  на  обмежений  характер  влади  й  по-
               няття народу, до якого належали лише повноправні, зако-
               нонароджені громадяни поліса (за наявності великої кіль-
               кості частково неповноправних, так званих метеків, і ціл-
               ком безправних – рабів).
                    Антична демократія існувала в різних формах, залеж-
               но від широти прав населення: як власне демократія (Афі-
               ни), олігархія, влада окремої групи населення, наприклад,
               аристократичних  кланів (Спарта),  монархія,  тобто  єдино-
               владне правління (Сіракузи, де існував цар , чия влада все
               ж таки обмежувалася народними зборами), тиранія – влада
               тирана,  тобто  людини,  яку  народ (принаймні  формально)
               наділяв особливими політичними повноваженнями (Пісіс-
               трат,  Перикл).  Політика  як  основна  колективна  форма
               життя полісу (недарма Аристотель називав людину «полі-
               тичною  твариною»)  уповільнювала  процес  індивідуації
               людини  й  викарбовувала  з  неї  насамперед  громадянина-
               патріота. Саме цим слід пояснювати виняткову увагу гре-
               цької античності  до  розвинення  цивільних  якостей  люди-
               ни; родина, виховання, освіта розглядались як явища сус-
               пільні, розвитку котрих служили театр, література, пласти-
               чні мистецтва, музика. Саме повнота всебічного розвитку
               людини як  громадянина робила з неї чи не найвищу цін-
               ність античної культури й надавала грекам підстав для ви-
               окремлення себе з варварського, рабського оточення, яким
               вони  вважали  для  себе  деспотичнотеократичні  культури
               Стародавнього Сходу (греки першими з європейців осмис-
               лили своє чільне місце в сучасному їм культурному світі в


                                             59
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64