Page 52 - 4306

мою широких і почасти релігійних поглядів, безмежно від-
критою нескінченному світові. Греки не мали навіть у сво-
їй мові терміна, що відповідав би нашому розумінню релі-
гії; вони використовували слова эйсебейя (шанування) і
фрескейя (преклоніння), що так само вживалися і в інших,
нерелігійних сферах суспільного буття.
Відношення греків до своїх богів, за наявності храмів,
культових місць, містерій і церемоніалів, виглядало як
звичайний прояв релігійності, близької за характером до
вірувань будь-якого іншого народу. У той самий час сві-
домість греків мала надзвичайно великий простір для віль-
нодумства й, отже, «думства» взагалі, оскільки їхня релігія
ніколи не була ортодоксальною й деспотичною, вона ніко-
ли не намагалася в особі своїх жерців проникнути в усі
сфери суспільної свідомості й соціальної дійсності.
Давньогрецький релігійний світогляд мав дві характе-
рні риси: антропоморфізм численних богів і ще більш чис-
ленних напівбогів та духів і практично повна відсутність
догматизму. В історичній перспективі релігія давніх греків
формувалася на основі консолідації культів, з одного боку,
землеробської великої богині-матері (покровительки при-
роди й плодючості), з іншого – верховного небесного бо-
жества, архетипного для всіх індоєвропейських народів зі
скотарською формою господарства. Іноді синкретичне по-
єднання цих культів породжувало незвичні для сьогодніш-
ніх стереотипів образи: в Пілосі, приміром, були знайдені
жіночі статуї з іменами «Зевс» і «Посейдон» .
За всіх регіональних особливостей у віруваннях, еллі-
ни поклонялися 12 верховним божествам-олімпійцям (тоб-
то тим, що мешкали на «вершині світу» – горі Олімп).
На верхівці ієрархії олімпійського пантеону був Зевс,
найбільш синкретичний з усіх божественних образів, у
якому злилися релігійні уявлення й культова практика
представників землеробської критської культури, для кот-
рої він був верховним божеством плодючих сил природи, і
войовничих ахейців – народу індоєвропейського похо-
дження, що традиційно мав за голову пантеону небесного
бога (тому атрибутами Зевса є грім і блискавки).
Гера, сестра-дружина Зевса, була покровителькою сі-
мейних і материнських уз із дуже поширеним культом
52