Page 47 - 4306
P. 47
жень, які не раз ущент руйнували міста узбережжя протя-
гом III-II тис. до н.е. (виверження вулкану Tepa близько
1625 р. до н.е. залишило згадку в народів Палестини і Єги-
пту й, вірогідно, послужило імпульсом для давньогрецької
версії про всесвітній потоп – есхатологічного міфу про
Девкаліона й Пірру).
Археологи вбачають в архітектурі палаців, якій при-
таманний був чіткий розподіл на житлову й господарську
частини, аналогії з общинними домами-поселеннями пів-
нічноамериканських індіанців-пуебло й на цій підставі ви-
сувають гіпотези щодо патріархального, напівпервісного
характеру соціальної організації критян, очолюваних ца-
рями-вождями. Існує наукова гіпотеза, підтверджена сер-
йозними фактами, що правителі втілювали в собі також
іпостась верховного бога. Наприклад, легендарний критсь-
кий цар Мінос (за чиїм ім’ям і всю культуру Криту часто
називають мінойською) вважався сином Зевса і його іпос-
тассю, а також був культурним героєм: це він наділив свій
народ законами, був верховним суддею (після смерті став
одним із суддів підземного царства). Цариці, можливо,
виконували функції верховних жриць. Невипадково функ-
ціональним центром усього палацу служив так званий «зал
лабрису» (ще одна підстава для пояснення витоків міфу
про «Лабіринт»), приміщення у вигляді двосторонньої со-
кири – імовірно містично-релігійного символу влади крит-
ських царів.
Егейському живопису притаманне співіснування двох
традицій: канонічної, парадної, відповідно до якої фігури
трактуються з великою мірою умовності (як у Єгипті –
торс і в деяких випадках очі анфас, голова та кінцівки в
профіль), і реалістичної, чи натуралістичної, що домага-
ється портретної виразності.
Культура Криту справила настільки глибоке враження
на пращурів стародавніх греків, що найдавніших пласт
грецької міфології (походження світу й богів, перемога
Зевса й богів-олімпійців, битва з титанами й т.п.) став яск-
равим відлунням їхніх архаїчних уявлень про крито-
мікенську культуру й насамперед культуру Криту, де на-
родилися боги Зевс і Діоніс, за однією з версій – богиня
Афродіта (Кіприда, тобто родом з Кіпру, що був перифері-
47
