Page 51 - 4306
P. 51
суперечливими. Незважаючи на політичну роздробленість,
греки були абсолютно монолітні в аспекті етнічної само-
свідомості; вони завжди відчували себе єдиним народом,
пов’язаним спільністю походження, мови й релігійного
пантеону. Усегрецькому єднанню чимало сприяли регуля-
рні змагання співаків, акторів, поетів, атлетів (великі
Олімпійські ігри, що проводилися з 776 р. до н. е. і були
заборонені лише в 393 р. н.е. римським імператором Фео-
досієм І).
Грецька культура не була статичною, вона істотно
змінювалася протягом своєї історії. Так, грецьких богів ми
звично представляємо у вигляді прекрасних людей, якими
вони втілені у статуях епохи грецької класики. Але в більш
ранні часи греки поклонялися цим же богам у вигляді тва-
рин, рослин, навіть каменів та інших фетишів (наприклад,
дерев’яних колод – ксоанів). Так само і з міфологічними
сюжетами: міфи складалися поступово, щонайменше про-
тягом сторіч. Збережені в структурі міфу залишки найдав-
ніших міфологічних мотивів несуть у собі виразні сліди
світобачення сивої давнини, що поступово витіснялося в
тім самім сюжеті прогресивнішими для певної фази розви-
тку суспільства елементами.
Основна риса грецької культури – міфологічний спо-
сіб світосприйняття. Грецька міфологія, надзвичайно роз-
галужена й насичена героями й подіями, протягом усієї
історії існування античної цивілізації відігравала, безумов-
но, визначальну роль у розвитку не лише релігії, але й лі-
тератури, філософії, мистецтва, у зв’язку з чим культурний
космос древніх греків і їхнє відношення до категорій прос-
тору й часу, природи, суспільства й особистості найкраще
висловлене саме в міфах і пов’язаних з ними релігійних
віруваннях, сфокусованих на стосунки між богами й людс-
твом. Міфологічне світосприймання древніх греків форму-
валося й трансформувалося не менш тисячоріччя, з часів
Гомера (приблизно 9-8 ст. до н.е.) до правління імператора
Юліана Апостата (Відступника, роки правління 361-363),
який востаннє зробив спробу захистити релігійні цінності
античної цивілізації. Грецька релігія досить рано вийшла
за рамки суто релігійної свідомості й стала «метарелігією»,
тобто синкретичною міфопоетичною світоглядною систе-
51