Page 51 - 4306
P. 51

суперечливими. Незважаючи на політичну роздробленість,
               греки  були  абсолютно  монолітні  в  аспекті  етнічної  само-
               свідомості;  вони  завжди  відчували  себе  єдиним  народом,
               пов’язаним  спільністю  походження,  мови  й  релігійного
               пантеону. Усегрецькому єднанню чимало сприяли регуля-
               рні  змагання  співаків,  акторів,  поетів,  атлетів (великі
               Олімпійські ігри, що проводилися з 776 р. до н. е. і були
               заборонені лише в 393 р. н.е. римським імператором Фео-
               досієм І).
                    Грецька  культура  не  була  статичною,  вона  істотно
               змінювалася протягом своєї історії. Так, грецьких богів ми
               звично представляємо у вигляді прекрасних людей, якими
               вони втілені у статуях епохи грецької класики. Але в більш
               ранні часи греки поклонялися цим же богам у вигляді тва-
               рин, рослин, навіть каменів та інших фетишів (наприклад,
               дерев’яних  колод –  ксоанів).  Так  само  і  з  міфологічними
               сюжетами: міфи складалися поступово, щонайменше про-
               тягом сторіч. Збережені в структурі міфу залишки найдав-
               ніших  міфологічних  мотивів  несуть  у  собі  виразні  сліди
               світобачення  сивої  давнини,  що  поступово  витіснялося  в
               тім самім сюжеті прогресивнішими для певної фази розви-
               тку суспільства  елементами.
                    Основна риса грецької культури – міфологічний  спо-
               сіб світосприйняття.  Грецька міфологія, надзвичайно роз-
               галужена  й  насичена  героями  й  подіями,  протягом  усієї
               історії існування античної цивілізації відігравала, безумов-
               но, визначальну роль у розвитку не лише релігії, але й лі-
               тератури, філософії, мистецтва, у зв’язку з чим культурний
               космос древніх греків і їхнє відношення до категорій прос-
               тору й часу, природи, суспільства й особистості найкраще
               висловлене  саме  в  міфах  і  пов’язаних  з  ними  релігійних
               віруваннях, сфокусованих на стосунки між богами й людс-
               твом. Міфологічне світосприймання древніх греків форму-
               валося  й  трансформувалося  не  менш  тисячоріччя,  з  часів
               Гомера (приблизно 9-8 ст. до н.е.) до правління імператора
               Юліана  Апостата (Відступника,  роки  правління 361-363),
               який востаннє зробив спробу захистити релігійні цінності
               античної  цивілізації.  Грецька  релігія  досить  рано  вийшла
               за рамки суто релігійної свідомості й стала «метарелігією»,
               тобто  синкретичною  міфопоетичною  світоглядною  систе-
                                             51
   46   47   48   49   50   51   52   53   54   55   56