Page 40 - 4306
P. 40

кож нерідко сягали вершин художньої досконалості в ме-
          жах  власної  світоглядної  парадигми.  Однак  античному,
          насамперед грецькому, мистецтву властиві деякі специфі-
          чні риси, що змушують нас як представників європейської
          культурної традиції увірувати в його абсолютну доскона-
          лість із більшою переконаністю, ніж в абсолютну доскона-
          лість будь-якого іншого мистецтва, й додають античному
          художньому генію особливу виховну силу. Греки вперше в
          світовій  культурі  звели  в  ранг  вищих  цінностей  поняття
          свободи  й  індивідуальності (попри  різницю  між  змістом
          цих категорій в античній і сучасній культурі) й цим начеб-
          то  наблизили  нас  до  себе,  стали  зрозумілішими  для  нас,
          ніж будь-яка культура древності.
              Між тим шлях до затвердження цих цінностей у світо-
          вій культурі був складним і довгим. Людині античної доби,
          як і первісній людині чи представникові культур Старода-
          внього Сходу, властиве було специфічне сприйняття світу,
          що ми його називаємо міфологічною свідомістю. Цей тип
          свідомості  відрізняється  прагненням  досягти  гармонії  в
          повсякденному,  виходячи  з  гармонії  високого,  а  тому  су-
          перечності  життя,  зіштовхуючись  у  такій  свідомості,  не
          взаємознищуються,  а  об’єднуються  в  єдине  ціле –  у  міф,
          що  є  більшим,  ніж  абсолютна  сума  його  окремо  взятих
          елементів.  Міф  для  античності –  не  просто «казка,  в  яку
          вірять», за образним висловом знаменитого етнографа Дж.
          Фрезера. Це надреальність, що формує картину світу лю-
          дини міфологічної епохи.
              Поняття «міф» грецького походження й означає «сло-
          во», «мова», «сказання».  Міфологія  сама  була  одночасно
          результатом освоєння людиною світу, тим інформаційним
          каналом, через який здійснювало ся спілкування поколінь.
          Тому  в  античності  міф  виконував  функції  і  соціального
          регулятора, й історичної оповіді, й джерела встановлення
          правових  норм (за  принципом  так  званого  прецедентного
          права – «бо так вже було»), й нагромаджувачем образів для
          художньої творчості. Академік Лосев А. Ф., видатний зна-
          вець  античної  міфології  й  філософії,  вважав  міф  дологіч-
          ним засобом відображення дійсності. Міфотворчість є най-
          давнішою формою, своєрідною символічною мовою, у те-
          рмінах якої антична людина моделювала, класифікувала й
                                       40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45