Page 41 - 4306

інтерпретувала інформацію про світ, суспільство й себе.
Втративши в перші століття нашої ери, в період пізньої
античності, соціальну значимість, міф перетворюється на
алегорію, казку, що збагачує фантазію творців, в обґрунту-
вання культової практики – в той час як власне міфологіч-
на культура не ухильно руйнується.
Завдяки своєму універсальному значенню й унікаль-
ній для стародавнього світу гуманістичній парадигмі анти-
чна міфологія (власне, знову ж таки переважно грецька,
оскільки вона стала зразком вже для їх сучасників греків –
римлян) була для наступних культур (особливо з епохи
Відродження) символом і навіть синонімом самої антично-
сті. Виразні, світлі, надзвичайно рельєфні у своїй образно-
сті міфи класичної Греції надихали європейських творців
на створення живописних, скульптурних і літературних
шедеврів, що збагатили світову культуру. Саме на шляху
вивчення міфів, у пошуках матеріальних підтверджень
античних сюжетів були здійснені найбільш вражаючі від-
криття в області античної археології, історії й культури
народів, що населяли колись басейн Середземномор’я.
Міфологічний тип сприйняття й відображення світу,
політеїзм у його розвинутій формі, ієрархічний пантеон
божеств із розподілом їхніх функцій і витонченою культо-
вою практикою, організація культурного простору навколо
святилища, обрядів, кумирів і т.п. – все це знайоме нам з
попередньої теми й зближує античну культуру з цивіліза-
ціями Стародавнього Сходу, але на відміну від останньої,
деспотичної й тоталітарної, античність являє собою зразок
цивілізації демократичного полісного типу, в якій голо-
вною тенденцією розвитку в людському вимірі був процес
культурної індивідуації, тобто зростання індивідуальної
самосвідомості, усвідомлення себе як неповторної, неза-
мінної соціальної одиниці.
Поліс – термін грецького походження, але як суспіль-
но-політичне явище він притаманний будь-якій античній
цивілізації. Поліс являє собою не просто місто-державу,
але й цивільну громаду, об’єднану спільною власністю на
землю самого міста і його сільської округи (поліси спочат-
ку були переважно містами селян, а не торговців і реміс-
ників, як можна було б подумати), культом божеств – по-
41