Page 45 - 4306
P. 45

Республіканський період (509-31) був епохою станов-
               лення Риму як непереможного воєнно-політичного механі-
               зму,  наповненою  безперервними  війнами –  спочатку  за
               підкорення  італіків –  корінних  мешканців  Італії  й  сусідів
               латинів, потім з Карфагеном у серії Пунічних воєн за па-
               нування у Середземноморському басейні й створення над-
               держави після скорення Македонії й завоювання Греції (й
               заразом  початок  широких  запозичень  з  різних  сфер  дав-
               ньогрецької культури); нарешті, боротьба між патриціями
               й плебеями, криза республіканських політичних інститутів
               і згубні для Республіки громадянські війни.
                    Період  Імперії  –  ранньої (31  р.  до  н.е. – 193  р.  н.е.),
               протягом  якого  Римська  держава  сягнула  вершини  своєї
               могутності й процвітання в умовах встановленого Октавіа-
               ном Августом «римського миру» й великих успіхів у спра-
               ві  романізації  скореного  населення;  пізньої (193-476 p.),
               для якої характерні були насамперед перехід від завойов-
               ницької  політики  до  оборонної  стратегії,  спрямованої  на
               утримання захоплених територій і запеклі спроби зберегти
               цілісність держави на тлі зростаючої анархії й перетворен-
               ня  армії  з  інструмента  політики  на  фактор  розкладання
               політичної системи.
                    Одна з важливих проблем дослідження античної куль-
               тури полягає в характері джерелознавчої бази й інтерпре-
               тації документів античної доби. Незважаючи на величезне
               число збережених текстів (серед яких численні праці вче-
               них, філософів, поетів, драматургів, архітекторів), усі вони
               досить фрагментарні й до того ж нерідко опосередковані,
               тобто відомі в копіях пізніших часів або навіть реконстру-
               кціях. Те ж можна сказати й про пам’ятки мистецтва, що
               складають надзвичайно важливу групу джерел для форму-
               вання уявлень про античну культуру. У справі реконструк-
               ції  первинного  вигляду  пам’яток  величезну  роль  відіграє
               міф, необхідний для відтворення античної картини світу й
               подальшої  інтерпретації  античних  джерел.  Справжньою
               енциклопедією  античної  грецької  міфології  й  мовою-
               інтегратором для всього еллінського світу були епічні по-
               еми  легендарного  грецького  поета  Гомера – «Іліада»  й
               «Одіссея», тому знайомство з ними є необхідною умовою
               вивчення античної культури в цілому.
                                             45
   40   41   42   43   44   45   46   47   48   49   50