Page 114 - 4306

нально обґрунтувати і сформувати міжкультурні відноси-
ни, міжнаціональні зокрема. Д. Донцов акцентував увагу
на ірраціональних, підсвідомих і суб’єктивних і аспектах
культурних взаємодій. Д. Донцов трактує історію як боро-
тьбу за панування. Причому «…історія стверджує, що па-
нувати все могли лише раси, натхнуті великим безінтере-
совним паюсом («теологічною» ідеєю), великим фанатиз-
мом, який є неминучою складовою частиною кожної ідеї,
що глядить в будуччину. Але й навпаки, раси й ідеї, які
хочуть грати роль в історії, мають гукати не до світової
«справедливості», лише до своєї волі і здібностей – пхнути
історію наперед, працювати для поступу».
Дмитро Чижевський (18941977) – видатний українсь-
кий філософ, культуролог та літературознавець, навчався у
Петербурзькому (1911-1913) і Київському (1913-1918) уні-
верситетах, аз 1921 р. поглиблював свою філософську
освіту в Німеччині (Гайдельбсрг, Франк-фурт-на-Майні),
навчаючись у таких провідних європейських філософів
того часу, як К. Ясперс, М. Гайдег-і-ср, Е. Гуссерль. У
1924-1932 pp. викладав в Українському Вільному універ-
ситеті в Мюнхені та в Педагогічному інституті ім. М. Дра-
гоманова у Празі. Потім до 1945 р. працює в університеті
м. Галле, а після війни викладає у таких провідних універ-
ситетах, як Марбурзький (1945-1951) та Гарвардський
(1951-1956). У 1956 р. повертається до Гайдельберга, де
живе до кінця днів. З 1970 р. – почесний професор Кельн-
ського університету. У Галле, Марбурзі й Гайдельберзі
Д. Чижевський заснував центри з дослідження і вивчення
славістики.
Серед найзначніших тем наукових досліджень Д. Чи-
жевського – культурний феномен слов’янського, і зокрема
українського, бароко; вплив Г. Гегеля на слов’янську науку
і, ширше, німецької філософії на слов’янську культуру;
містицизм у творчості Г. Сковороди, М. Гоголя, Ф. Досто-
євського; дослідження історії української філософії та лі-
тератури.
У своїй науковій діяльності Д. Чижевський значну
увагу приділяв і специфічно культурологічній проблема-
тиці. Так, у прані «Початки і кінці нових ідеологічних
епох» він досліджує різноманітний характер становлення
114