Page 113 - 4306

територіального патріотизму». «Територіальний патріо-
тизм – лежить в основі всякої органічної нації – випливає з
інстинкту осілості», – зауважує Липинський і уточнює:
«Українцем», своїм близьким, людиною однієї нації є кож-
на людина, що органічно (місцем осідку і праці) зв’язана з
Україною, не-українцем – є мешканець іншої землі».
Д. Чижевський щодо позиції Липинського з проблеми нації
зауважив: «Треба серйозно задуматись над тим, чи не ви-
являє теорія нації Липинського певних глибших мотивів
українського народного духу, – в протилежність до тих
західноєвропейських теорій, що висувають на перший
план в понятті нації державу, расу, мову, національну сві-
домість тощо».
Принцип динамічності в розумінні Липинським куль-
тури зумовлює і те, що для нього є неможливими романти-
чне захоплення давниною, її ідеалізація та бажання зберег-
ти в теперішньому щось найкраще з минулого: «їдучи на
мотоциклі з газетою в кишені, старих дум запорізьких тво-
рити вже не можна», але «… той самий дух громади-нації
може творити тепер ідеї-думи інші».
Великого значення у формуванні культури В. Липин-
ський надає слову. Через слово ідеї впливають на людські
маси, які живуть і керуються стихійним, підсвідомим, ір-
раціональним «хотінням». Сформульований у слові «Усві-
домлюючою працею письменників образ стихійних соціа-
льних бажань даної групи будить серед неї ці дрімаючі
досі в підсвідомості бажання». Заслуговує на увагу і така
думка В. Липинського: «Слово, коли воно має бути твор-
чим, повинно служити життю, а не безплідно намастись
нагинати життя до своїх законів… Закони слова: закони
логіки, закони діалектики тільки тоді можу придбати твор-
чу силу, коли вони служать не самим собі, і а тому ірраці-
ональному, нелогічному, стихійному хотінню, з якого ро-
диться все житія, а в тім числі і саме слов».
Дмитро Донцов (1883-1973), правознавець, філософ та
ідеолог українського національно-визвольного руху, у сво-
їх дослідженнях культурологічної проблематики займав
позицію, близьку до представників «філософії життя». Він
негативно ставився як до ідей виключно «розумного», ло-
гічного розвитку культури взагалі, так і до намагань раціо-
113