Page 112 - 4306
P. 112
Саме такі загалом характерні для європейської думки
тенденції виявили себе і в українській філософії та публі-
цистиці, що розробляла культурологічну проблематику.
Нові обрії української науки постали у працях В. Липинсь-
кого, І. Огіенка, Д. Донцова, А. Шептииького, І. Мірчука,
М. Шлемкевнча, Д. Чижевського, І. Лисяка-Руд-ницького
та ін.
В’ячеслав Липинський (1882-1931) – український іс-
торик, соціолог, філософ історії, був лідером та ідеологом
українського монархічного руху, що багато в чому зумо-
вило і його культурологічні позиції. Основними поняття-
ми, які визначають буття будь-якої культури, на думку
Латинського, є традиція, аристократія, нація. Але традиці-
оналізм, аристократизм та націоналізм Липинського є
своєрідними й оригінальними, ці поняття в його авторсь-
кому розумінні дещо відрізняються від їх загальноприйня-
того трактування. Так, традицію – основу буття кожної
культури як історичного витвору – він розуміє як традицію
постійного руху і творчості, традицію змін і вдосконален-
ня. Лише випадкові й нежиттєздатні культурні форми на-
бувають, за Липинським, сталості та нерухомості. Справж-
ня ж традиція є традицією оновлення, або “підготовкою
нової творчої традиції”.
Поняття аристократії Липинський так само розглядає
в культурно-історичній динаміці. Для Липинського немає
«аристократії взагалі», а є аристократія даного історичного
моменту: це «та група найкращих в даний історичний мо-
мент серед нації людей, які найкращі серед неї тому, що
власне вони в даний момент являються її організаторами,
правителями і керманичами нації». Суть буття аристократії
Липинський вбачає у її постійному оновленні, яке є відгу-
ком на потреби культури. Аристократія – це та частина
нації, яка спроможна діяти відповідно до актуальних у той
чи інший час культурно-історичних потреб усієї нації.
Можна помітити, що поняття аристократії в Липинського
близьке до поняття «творчої меншості», яка оголошується
носієм «життєвого пориву» і відповідає на історичні «за-
клики» в А. Тойнбі.
Нарешті, нація в концепції В. Липинського – це на-
самперед «територіальна нація», яка з’єднана «почуттям
112