Page 118 - 4306
P. 118

досліднику вийти за межі внутрішньої точки зору на куль-
          туру  спричинює  відсутність  більш-менш  загальноприйня-
          тої концепції нинішньої культурної ситуації.
              Осмислити інтерпретації явищ культури XX ст. немо-
          жливо  поза  історичним  контекстом,  без  урахування  ролі
          епохальних подій XX ст., що обумовили зміну парадигми
          мислення й системи цінностей. Ця зміна може бути визна-
          чена  поняттям  кризи  гуманізму  як  системи  поглядів,  що
          понад усе цінує людину як особистість, її право на волю й
          щастя,  а  нормою  відносин  між  людьми  вважає  принципи
          рівності,  справедливості  й  людяності.  Розчарування  в  гу-
          маністичних цінностях почалося з світовою війною 1914-
          1918 pp., коли вперше була усвідомлена здатність людини
          до тотального самознищення. Війна, у яку втягнулися де-
          сятки  мільйонів  людей,  у  якій  вперше  в  історії  людства
          були застосовані засоби масового знищення (отрутні гази),
          нові  дивовижні  знаряддя  вбивства (авіація,  танки,  міни),
          породила не тільки політичну нестабільність, але й глибо-
          кий  песимізм  щодо  гуманістичних  ідеалів  і  віри  у  світлу
          силу розуму, що твердо володіла умами європейців з епохи
          Просвітництва.
              Подальші зміни  на  карті  соціально-політичної  історії
          ще більш загострили кризу: російська жовтнева революція
          1917 p., що проходила під демократичними гаслами, заве-
          ршилась  утвердженням  деспотичного  режиму  Сталіна,
          Німеччина  демократичним  шляхом (через  парламентські
          вибори) прийшла до фашизму. Дві, здавалося б, протилеж-
          ні ідеї – ідея світового панування пролетаріату (в CPCP) та
          ідея  світового  панування «арійської  раси» (в  Німеччині)
          мали врешті однакове втілення – тоталітарну державу, що
          абсолютно зневажає гуманістичні ідеали, позбавляє люди-
          ну  індивідуальності  й  перетворює  її  на «коліщатко»  й
          «гвинтик» військово-бюрократичної машини. Друга світо-
          ва  війна 1939-1945 pp.  остаточно  розвіяла  гуманістичні
          ілюзії;  десятки  мільйонів  загиблих,  сталінські  табори  в
          CPCP, геноцид єврейського народу, скинуті США на Хіро-
          сіму  й  Нагасакі  атомні  бомби  продемонстрували  міфіч-
          ність уявлень про людину як «міру всіх речей».
              Після другої світової війни мир розколовся на два та-
          бори –  капіталістичний  і  соціалістичний.  Такий  розподіл,
                                      118
   113   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123