Page 119 - 4306
P. 119

прийнятий  в  основному  в  соціалістичних  країнах,  є  дуже
               умовним,  оскільки  деякі  розвинуті  країни (наприклад,
               Швеція й Канада) обрали «змішаний» варіант, свого роду
               «народний  капіталізм»,  з  розвинутими  системою  соціаль-
               ного захисту й державним сектором економіки. Змінилися
               й співвідношення політичних сил на світовій арені (після
               розпаду колоніальної системи ряд країн – нинішній «третій
               світ» – здобув державну незалежність і став перед вибором
               орієнтації – прорадянської чи проамериканської, а відтак і
               перед вибором типу держави) й економічна ситуація (деякі
               східні країни – Японія, Південна Корея – здійснили поту-
               жний економічний ривок, інші – як арабські «нафтоносні»
               країни –  підвищили  свій  добробут  завдяки  відкриття  на
               їхніх територіях корисних копалин). Усе це змістило акце-
               нти  світового  розвитку  з  північно-заходу  на  південний
               схід,  істотно  перебудувавши  в  свідомості  людини  звичну
               картину світу.
                    Розпад CPCP і розвал «соціалістичного табору» також
               активно  вплинули  на  сучасну  культурну  ситуацію.  Через
               протистояння соціалістичної й капіталістичної систем світ
               довгий  час  перебував  у  стані «холодної  війни».  Ця  кон-
               фронтація,  що  кілька  разів  приводила  людство  на  межу
               ядерної  війни (наприклад,  під  час «карибської  кризи»
               шістдесятих років, коли на Кубі були встановлені спрямо-
               вані на США радянські ракети), переконала ядерні держа-
               ви  в  необхідності  підписання  договору  про  обмеження
               стратегічних  озброєнь (ОСО),  а  відтак  і  подальше  скоро-
               чення ядерного потенціалу CPCP і США.
                    Розпад «імперії  Зла» (слова P.  Рейгана)  вплинув  не
               лише на політико-економічну ситуацію в світі. Насамперед
               він трансформував систему цінностей людей, що живуть в
               епоху після «Перебудови». На руїнах тоталітарної імперії
               почали формуватися держави, суспільне життя у котрих –
               подекуди менш, подекуди більш послідовно – орієнтується
               на протилежну систему цінностей. Це спричинює не тільки
               кардинальні зміни в соціально-економічній структурі сус-
               пільства, але й закономірно призводить до різкого, нерідко
               трагічного, переосмислення людиною свого місця в суспі-
               льстві.  Метаморфоза  усталених  культурних  парадигм  по-
               роджує специфічну культурну ситуацію, розвиток якої ду-
                                            119
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124