Page 66 - 4295
P. 66

– на перший план у людській психіці нерозумні або поза розумні чинники які
            перевершують розум;
                 –  розум  нездатний  опнувати  нерозумні  чинники,  він  тільки  сприяє

            гармонізації людського життя.
                 Особливості філософії ХХ ст:
                 –  відбулась  досить  радикальна  переоцінка  ідей,  уявлень  та  цінностей,

            філософія відмовилась від абсолюті
                 –  філософії  ХХ  ст  не  існує  заборонених  тем,  їй  властива  велика
            різноманітність.
                 – чітко оформилась у своїх проявах як некласична.

                 У рамках філософських дискусій навколо цих питань виділилися два основних
            напрямки,  що  у  загальному  можна  віднести  не  тільки  до  філософії,  але  і  ще

            ширше – до духовної культури взагалі.
                 Перший напрямок, що досить умовно називають сцієнтизмом, орієнтує своїх
            прихильників  на  користь  науки.  Соціальні  проблеми,  думають  вони,  можна
            вирішити,  належним  чином  розвиваючи  і  раціонально  застосовуючи  науку.

            Науково-технічний прогрес – це не зло, а благо,треба тільки розумно користатися
            його плодами. Раціоналізм сцієнтистів відбився й у їхній гносеологічній установці
            на те, що наукове знання є вищим типом знання.

                 Другий,        антропологічний          напрямок         (його       також        називають
            антисцієнтистським)  займає  в  цих  питаннях  протилежну  позицію.  Прихильники
            цього  напрямку  стверджують,  що  в  труднощах  та  стихійних  лихахсучасного

            суспільства винні насамперед наука, науково-технічний прогрес. Наука і техніка
            усе  більш  віддаляються  від  людини.  Людство  все  частіше  зіштовхується  з
            феноменом відчуження. Наукове знання втрачає «людський вимір»; у гонитві за

            об’єктивною істинністю і логічною строгістю воно цілком знеособлюється.
                 Сцієнтизм  в  історії  філософії  знайшов  своє  яскраве  вираження  в  таких
            філософських  концепціях  (системах),  як  позитивізм,  що  має  чотири  етапи  своєї
            еволюції  –  ранній  позитивізм,  емпіріокритицизм,  нео-  та  постпозитивізм.  Крім

            позитивізму,  до  сцієнтистського  напрямку  у  філософії  XX  ст.  належать
            прагматизм,  аналітична  філософія,  структуралізм,  філософія  лінгвістичного

            аналізу та інші. Відповідно до філософського антисцієнтизму (антропологічного
            напрямку  у  філософії  ХХ  ст.)  можна  віднести  такі  філософські  системи
            (концепції), як феноменологію, екзистенціалізм, філософську герменевтику.


                                         2. Філософські ідеї А. Шопенгауера.

                 У  1819  р.  вийшла  праця  А.  Шопенгауера  (1788-1860)  «Світ  як  воля  та

            уявлення» в якій викладались такі ідеї:



                                                                                                             66
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71