Page 65 - 4295
P. 65

Лекція 7.ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ
                                 НЕКЛАСИЧНОЇ ФІЛОСОФІЇ ХІХ – поч. ХХ ст.


                                                         План лекції

                 1. Основні напрямки та риси некласичної філософії.

                 2. Філософські ідеї А. Шопенгауера.
                 3. Ідея «надлюдини» у філософії Ф. Ніцше.
                 4. Сутність позитивізму та основні етапи розвитку.
                 5. Марксистська філософія.


                 Основні  поняття:  ірраціоналізм,  волюнтаризм,  «воля  до  життя»,  «воля  до

            влади»,      емпіріокритицизм,          позитивізм,       неопозитивізм,        постпозитивізм,
            матеріалізм.

                               1. Основні напрямки та риси некласичної філософії.


                 Філософія пройшла тривалий і складний шлях розвитку зародившись в трьох
            культурах одночасно – індійській, китайській і античній. Певним результатом її

            розвитку є класична німецька філософія, у якій майже всі філософські проблеми
            минулого  досягли  найвищого  рівня  розвитку.  Засновником  класичної  філософії
            вважається Платон, а останнім яскравим представником – Гегель.

                 Класична  філософія  виходила  із  головного  принципу  раціоналізму  –  з
            визнання  розуму  основою  пізнання  та  поведінки  людини,  яка  за  своїми
            внутрішніми  нахилами  та  здібностями  є  розумною  істотою  й,  усвідомлюючи

            власні  можливості,  організовує  своє  життя  на  раціональних  засадах.  Більшості
            представників класичної філософії властиві пізнавальний оптимізм та впевненість
            у  можливості  вирішити  за  допомогою  розуму  всі  ті  проблеми,  які  стоять  перед
            людством.  Філософія  ХІХ  –  поч.  ХХ  ст.  дуже  різноманітна  (О.  Конт,  А.

            Шопенгауер, С. К’єркегор, Ф. Ніцше та ін.). Визначити її головні особливості не
            так легко, як це було стосовно більш ранніх епох. Проте серед визначальних її рис

            частіше  називають  некласичність.  Цим  намагаються  підкреслити  її  істотну
            відмінність насамперед від німецької класичної філософії.
                 Що  таке  некласична  філософія?  До  неї  можна  віднести  філософію,  яка  не
            вірить  у  всесильність  людського  розуму  та  акцентує  увагу  на  ірраціональних

            методах пізнання (інтуїція, воля), підкреслює роль людини та її суб’єктивності та
            ін.
                 Хто  є  засновником  некласичної  філософії?  Це  питання  досить  спірне,  проте

            традиційно засновником некласичного філософування є Артур Шопенгауер.
                 Основні ідеї філософії ХІХ ст.:

                                                                                                             65
   60   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70