Page 22 - 4295
P. 22

Як  ми  вже  зазначали,  перший  етап  давньогрецької  філософії  –  це  рання
            класика,        або      натуралістичний          (натурфілософський).            Ранньогрецька
            натурфілософія  –  це  спосіб  філософствування  та  спосіб  світорозуміння,  в  якій

            «physis» відіграє ключову роль, інтегруючи світобудову: природу з людиною та
            богів  з  природою.  Але  природа  не  відокремлюється  ні  як  об’єкт  самостійного
            розгляду, ні як вираження людської сутності.

                 Таки, можна визначити основні риси античної філософії.
                 По-перше,  для  античної  філософії  характерним  є  наявність  різноманітних
            шкіл, течій, напрямків, ідеї яких стали джерелом виникнення майже усіх пізніших
            типів світогляду.

                 По-друге, антична філософія була, як правило, органічно пов’язана з наукою.
                 По-третє,  для  філософії  Стародавньої  Греції  визначальною  є  стихійна

            діалектика.
                 По-четверте,  помітною  рисою  античної  філософії  є  оригінальність
            філософських ідей, самостійність філософського мислення взагалі.
                 По-п’яте,  це  створення  цілісної  картини  світу  на  основі  уявлення  про  єдині

            начала буття (матеріальні та ідеальні).

                                     2. Космологізм ранньої грецької філософії


                 Фалес  (624-547  рр.  до  н.е.)  –  родоначальник  не  лише  античної,  а  й  взагалі
            європейської філософії, один з семи наймудріших філософів античного світу. До

            числа  найбільш  відомих  мудреців  відносилися:  Фалес,  Солон,  Біант,  Піттак,
            Хілон, Клеобула і Періанд. Декілька їх афоризмів, оригінальних думок, настанов:
                 Солон:  «1.  Нічого  надмірного.  2.  Уникай  задоволення,  котре  породжує

            страждання…  8.  Навчившись  підкорятися,  навчишся  управляти».  Біант:  «1.
            Більшість людей є дурними. 2. Берись за справу не поспішаючи, а почате доводь
            до  кінця.  3.  Слухай  побільше.  4.  Бери  переконанням,  а  не  силою.  5.  Говори
            доречно. 6. Набувай у молодості благополуччя, а в старості – мудрості». Піттак:

            «1.  Про  те, що маєш намір зробити, не розповідай: не  вийде  – засміють. 2. Що
            обурює  тебе  у  ближньому,  того  не  роби  сам…  5.  Друга  не  ганьби  і  ворога  не

            хвали: не обачливо це. 6. Володій своїм». Хілон: «1. Знай себе. 2. Випиваючи, не
            базікай.  3.  На  обіди  до  друзів  ходи  повільно,  на  біди  –  швидко.  4.  Весілля
            влаштовуй дешеве… 10. Над тими, хто потрапив у біду, – не смійся. 11. Якщо в
            тебе  крута  вдача,  проявляй  спокій,  щоб  тебе  скоріше  поважали,  ніж  боялись».

            Клеобул:  «1. Батька треба поважати. 2. Будь здоровий  і тілом, і душею. 3. Будь
            любослухом,  а  не  багатослівним.  4.  Будь  стриманим  на  язик.  5.  До
            несправедливості  стався  з  ненавистю.  6.  Плекай  благочестя…  12.  Насмішкою

            дотепника не смійся». Періандр: «1. Що чудово? – спокій. 2. Що небезпечно? –
            необачність.  3.  Старанність  –  все..  5.  Задоволення  –  смертні,  доброчесності  –

                                                                                                             22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27