Page 19 - 4295
P. 19

ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

                                                         План лекції


                 1. Особливості філософії Стародавньої Греції.
                 2. Космологізм ранньої грецької філософії.

                 3. Класичний період розвитку античної філософії
                      3.1. Філософія Сократа;
                      3.2. «Теорія ідей» Платона;
                      3.3. Вчення про буття Аристотеля.

                 4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду.
                 5. Філософія Стародавнього Риму.


                 Основні поняття: космоцентризм, натурфілософія, досократики, піфагореїзм,
            кініки, стоїцизм, апатія, епікуреїзм, атараксія, скептицизм, кініки, неоплатонізм,
            еманація.


                                   1. Особливості філософії Стародавньої Греції.
                                       Космологізм ранньої грецької філософії


                 Антична філософія являє собою сукупність вчень, що розвинулися з VI ст. до
            н.е. по VI ст. н.е. Її початок пов’язують з ім’ям Фалеса Мілетського (625-547 рр.

            н.е.),  а  кінець  –  з  декретом  римського  імператора  Юстініана  про  закриття
            філософських шкіл у Афінах (529 р. н.е.). Це тисячоліття розвитку філософських
            ідей  демонструє  дивну  спільність,  обов’язкову  спрямованість  на  об’єднання  в

            єдиному  космічному  універсумі  природи  людини  та  богів.  Багато  в  чому  це
            пояснюється язичницькими (політеїстичними) нормами грецької філософії.
                 Антична філософія зробила значний внесок у розвиток світової цивілізації, а її
            роль  є  надзвичайно  високою.  Зі  Стародавньої  Греції  бере  свій  початок  Західна

            філософія, майже всі її наступні школи, ідеї, уявлення, категорії та проблеми. Сам
            термін  «філософія»  виникає  також  тут  як  протилежність  «Софосу»  –  мудрецю-

            пророку,  який  володів  «Софією»  –  божественною  мудрістю.  Філософ  –  це
            людина, яка не володіє божественною істиною, повною та завершеною. Філософ –
            це людина, яка прагне до мудрості, яка шукає, любить істину. Тому мета філософа
            –  зрозуміти  «ціле  як  ціле»,  а  також  у  чому  першопричина  всього  сущого,

            першопричину буття. До того ж зрозуміти, використовуючи розум, раціональну
            аргументацію. Саме у Стародавній Греції була здійснена спроба пояснити світ як
            ціле,  уникаючи  міфу,  віри  та  фантазії,  як  це  робить  мистецтво  й  релігія.  Греки

            вважали,  що  початок  філософії  –  у  здивуванні  людини  перед  світом  та  самим
            собою,  а  дивуватися  –  природно  людині.  Отже,  філософствування  властиве

                                                                                                             19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24