Page 19 - 4295

ТЕМА 3. АНТИЧНА ФІЛОСОФІЯ

План лекції

1. Особливості філософії Стародавньої Греції.
2. Космологізм ранньої грецької філософії.

3. Класичний період розвитку античної філософії
3.1. Філософія Сократа;
3.2. «Теорія ідей» Платона;
3.3. Вчення про буття Аристотеля.

4. Пізньоантична філософія. Філософія елліністичного періоду.
5. Філософія Стародавнього Риму.

Основні поняття: космоцентризм, натурфілософія, досократики, піфагореїзм,
кініки, стоїцизм, апатія, епікуреїзм, атараксія, скептицизм, кініки, неоплатонізм,
еманація.

1. Особливості філософії Стародавньої Греції.
Космологізм ранньої грецької філософії

Антична філософія являє собою сукупність вчень, що розвинулися з VI ст. до
н.е. по VI ст. н.е. Її початок пов’язують з ім’ям Фалеса Мілетського (625-547 рр.

н.е.), а кінець – з декретом римського імператора Юстініана про закриття
філософських шкіл у Афінах (529 р. н.е.). Це тисячоліття розвитку філософських
ідей демонструє дивну спільність, обов’язкову спрямованість на об’єднання в

єдиному космічному універсумі природи людини та богів. Багато в чому це
пояснюється язичницькими (політеїстичними) нормами грецької філософії.
Антична філософія зробила значний внесок у розвиток світової цивілізації, а її
роль є надзвичайно високою. Зі Стародавньої Греції бере свій початок Західна

філософія, майже всі її наступні школи, ідеї, уявлення, категорії та проблеми. Сам
термін «філософія» виникає також тут як протилежність «Софосу» – мудрецю-

пророку, який володів «Софією» – божественною мудрістю. Філософ – це
людина, яка не володіє божественною істиною, повною та завершеною. Філософ –
це людина, яка прагне до мудрості, яка шукає, любить істину. Тому мета філософа
– зрозуміти «ціле як ціле», а також у чому першопричина всього сущого,

першопричину буття. До того ж зрозуміти, використовуючи розум, раціональну
аргументацію. Саме у Стародавній Греції була здійснена спроба пояснити світ як
ціле, уникаючи міфу, віри та фантазії, як це робить мистецтво й релігія. Греки

вважали, що початок філософії – у здивуванні людини перед світом та самим
собою, а дивуватися – природно людині. Отже, філософствування властиве

19