Page 13 - 4275

разі втрати заробітку, що настає в результаті соціального ризику.
Громадянам, які не працюють, не мають засобів до існування,
гарантоване право на соціальну допомогу в розмірі прожиткового
мінімуму.

5) Політика трудового законодавства.
Усі країни-кандидати для вступу до Євросоюзу провели
реформування трудового законодавства для узгодження з нормами

ЄС та для його більшої адаптації до змінних потреб ринків праці.
Така адаптація є постійним процесом, у якому мають брати активну
участь соціальні партнери.
Членство в ЄС і економічна глобалізація означають, що
працівники підприємств та їхнє керівництво мають швидко

пристосовуватися до вимог міжнародної конкуренції, а також до
циклічних та структурних змін. Мобільність робочої сили і нові
моделі організації праці повною мірою впливають на гарантію
зайнятості.
Ще одним важливим питанням для соціального діалогу є
запровадження і широке використання так званих нетипових
трудових відносин, таких як неповний робочий день/тиждень,

контракти зайнятості з визначеним строком дії, випробні контракти.
Правові рамки таких видів трудових відносин визначаються після
консультацій та за погодженням із соціальними партнерами для
узгодження інтересів сторін.
Такі системи, в разі їх належного використання, також можуть
слугувати корисним інструментом для узгодження професійних та

сімейних обов’язків або для полегшення охоплення тих категорій
працівників, які перебувають у несприятливому становищі (молодь,
працівники похилого віку, інваліди тощо) на ринку праці.

6) Політика безпеки та гігієни праці.
В ЄС близько 50 відсотків міжнародних норм МОП, прийнятих
Міжнародною конфедерацією праці, так чи інакше стосуються

охорони здоров’я. В 1974 році створено Консультативний комітет з
питань безпеки, гігієни праці та охорони здоров’я на робочих місцях,
що має тристоронню структуру, завдання якого полягає у наданні
допомоги Європейській комісії та активізації співпраці між
національною адміністрацією, профспілками й організаціями
роботодавців.

13