Page 12 - 4275

2) Політика оплати праці.
Країни Європейського Союзу ще на самому початку
економічних реформ відмовились від адміністративних та
центральних планових механізмів і методів установлення заробітної
плати, чим відкрили широку дорогу соціальному діалогу. Питання
заробітної плати вирішується шляхом колективних переговорів або
індивідуально, на рівні підприємства.
Національний соціальний діалог допомагає роботодавцям і

працівникам у веденні переговорів про підвищення рівня заробітної
плати на галузевому або локальному рівні з урахуванням
національних інтересів. Приклади такої політики є в багатьох
промислово розвинених країнах і часто закріплені
середньостроковими соціальними пактами. Більшість держав з

перехідною економікою, зокрема й Україна, досі застосовують дещо
традиційніші методи – щорічні генеральні угоди, які часто-густо є
переліком поставлених цілей і не представляють реальних, узгоджених між
урядом та соціальними партнерами стратегій.

3) Політика розвитку трудових ресурсів та професійної
підготовки.

У більшості країн європейської співдружності розвиток
трудових ресурсів і професійна підготовка у довгочасній перспективі
стали одним з головних питань діалогу між соціальними партнерами.
Однак масштаби ефективності соціального діалогу і партнерства в
забезпеченні професійної підготовки на сьогодні обмежені
можливостями і наявними ресурсами учасників. Вони відрізняються

залежно від країни, галузі, масштабів підприємств.

4) Політика соціального захисту.
Практично всі західноєвропейські держави вдосконалювали свої
системи соціального страхування. Для прикладу, німецька модель
соціальної політики передбачала тісний зв’язок соціального
страхування та ринку праці з активною ініціативою держави і

роботодавців в економічних процесах. Це й був шлях до заможності
по-німецьки. У Франції головною метою такої політики стало
поширення солідарності. Не випадково саме французька стратегія
згодом довела свою перспективність і з часом почала переважати в
концепціях країн ЄС.
Громадяни, що працюють, мають право на адекватний до

одержаного доходу соціальний захист та соціальне забезпечення в

12