Page 69 - 4269
P. 69
1930 –х роках ця стаття лягла в основу теорії попиту й споживання англійської школи
математичної економіки. У 1926 р. в «Записках соціально-економічного відділу УАН» С.
у статті «Етюд до проблеми будування формально-праксеологічних засад економіки»
вперше виклав теорію т. зв. «праксеології» - науку про прийняття раціональних рішень
при різних комбінаціях умов. Пізніше ця теорія найшла послідовників серед західних
економістів-кібернетиків. У кінці 1920-х рр. С. висунув нову тоді теорію границь
стохастичних функцій, на підставі якої побудував математичну теорію циклів, що
виникають з випадкових причин (стаття по цій темі опублікована у 1937 р. в
американському журналі «Econometrica»). Працюючи в Москві, написав ряд праць про
економічні цикли в СРСР і за кордоном. Після розгрому Кон’юнктурного Інституту та
заборони вживати математичну статистику для аналізу «соціалістичної економіки» С.
вживав свою теорію випадкових циклів у застосуванні до геофізики, гідрології,
метеорології, астрономії і біології. Дослідження С. зумовили перегляд способів
статистичних доказів випадкових і періодичних циклічних закономірностей у цих науках
у СРСР. В останній період свого життя С. перейшов до чистої математики, опрацьовуючи
такі теми, як аксіоматизація теорії ймовірностей подій та частоти подій у послідовних
незалежних вибірках, теорія неповної гамма-функції, оберненої неповної бета-функції і
т. ін. В радянській математиці С. вважається основоположником теорії випадкових
функцій, натомість його праці з математичної економіки та застосування математичної
статистики для аналізу соціально-економічних явищ залишаються дотепер маловідомими.
Ідеї С. з дещо модернізованим математичним апаратом широко використані у
працях зарубіжних економістів Р. Аллена, Дж. Хікса, Хауттакера, Дебре, Ерроу та ін.
Таким чином, українські вчені, як це видно на прикладі Слуцького, створювали наукові
теорії, які стали надбанням світової науки.
Чайковський Микола Андрійович (02.01.1887 – 07.10.1970) український
математик, педагог, громадський діяч. Народився у м. Бережани на Тернопільщині. Батько
був адвокатом, письменником та громадським діячем. Мати працювала вчителькою.
Навчався у Бережанській початковій школі, потім у Бережанській гімназії, яку закінчив з
відзнакою у 1905 р. В гімназії, крім рідної мови, вивчав німецьку, латинську, грецьку, а
приватно – французьку. Математикою почав цікавитись з молодших класів. Великий
вплив на розвиток математичних здібностей Миколи мав учитель математики
Т. Цвойдзінський, вихованець Берлінського університету. У сім’ї Чайковських було
семеро дітей, з яких Микола був найстарший, тому він часто був порадником для своїх
молодших братів та сестер. У великій пошані в родині Чайковських була музика, батьки
прививали дітям високі моральні та духовні цінності. Любов до музики та рідної пісні
ніколи не покидала Ч. Уже будучи відомим математиком, він у складі Української
республіканської капели під керуванням талановитого українського композитора і
диригента О. Кошиця вирушає в 1919 р. в концертну подорож по Європі, де він виконує
обов’язки адміністратора хору. Капела побувала у Чехословаччині, Австрії, Швейцарії,
Франції, Бельгії, Англії, Німеччині. Про цю подорож сам Чайковський пізніше згадує у
статті, присвяченій 90-річчю з дня народження О. Кошиця. Щира дружба також єднала
Чайковського з відомим українським композитором і диригентом професором М.
Колессою. Із гімназії Ч. виніс ґрунтовні знання з української та світової літератури. Його
вчителями були видатний письменник Богдан Лепкий та відомий мовознавець Іван
Зілинський. Після закінчення гімназії Ч. їде до Праги, де вчиться в Німецькій вищій
технічній школі, а згодом в університеті. У Празі Ч. знайомиться з місцевою українською
громадою, а також із всесвітньовідомими вченими, вихідцями із Галичини – фізиком
І. Пулюєм та біохіміком І. Горбачевським. Із Празького університету Ч. переводиться на
філософський факультет Віденського університету, в якому провчився три роки. У Відні
він слухає лекції з математики, фізики, астрономії, багато часу віддає громадській роботі.
69