Page 202 - 4230

За оцінками спеціалістів, НоRеСа забезпечує 20% загальних обсягів реалізації
кави. В супермаркетах частка продажу цього товару також збільшується. Разом з тим,
постійно зростає вживання нерозчинної кави в сегменті громадського харчування.
Перспективним сегментом ринку стає створення мережі кав'ярень у великих
містах України. Наприклад, компанія "Крафт Фудз Україна" планує протягом трьох
років відкрити в Україні 150 кав'ярень "Дім кави Jacobs". На заході України СП
"Галка" тільки у 2003 році відкрило шість кав'ярень-магазинів. Ці заклади
дотримуються класичного формату кав'ярень — широкий асортимент кавових напоїв
та десертів. Відкриття однієї кав'ярні коштує $50-100 тисяч.
Просування товару на ринку України. На Україні постійно збільшується частка
продажу кави в супермаркетах, яка становить 60-70% від усього роздрібного продажу
продукту на столичному ринку. Основні маркотримачі розташовують товар у
прикасовій зоні супермаркетів. Якщо раніше в прикасовій зоні розміщували товар,
сподіваючись на рішення покупця прихопити каву в пакетику, то на нині – щоб
підтримати імідж бренду. Звичайно, це можуть дозволити собі не всі компанії, бо
розміщення в столичному супермаркеті однієї товарної порції порційної кави на одній
касі коштує $20 за місяць.
Ще кілька років тому вдалим маркетинговим кроком вважався семплінг
(безкоштовна роздача зразків продукції). На сьогодні безкоштовною роздачею кави в
пакетиках столичний покупець вже переситився. У регіонах же України семплінг ще
здатен збільшувати об'єми продажу кавового бренду.
З 2004 р. у супермаркетах Києва увійшли в моду безкоштовні дегустації. Цей
підхід не спрацьовує на відкритих ринках. Продаж кави на київських ринках
зменшився на 10-15%.
Оператори вважають, що найбільший ефект має присутність консультанта біля
полиць з кавою. Виробники кави, як і раніше, враховують сегмент ринку дешевого
продукту. На ринках продається не тільки дешева, низькосортна кава, а й кава,
виготовлена із зернових відходів, зроблена на замовлення для такого виду торгівлі.
Незважаючи на те, що 30% розчинної кави, якою торгують на ринках, ввозиться
контрабандою, за минулий рік продаж кави на ринках скоротився на 50%. Кава
преміум-класу в асортимент базарного ларка вже не входить.
Тенденції законодавства. В 1997 р. було відмінено акцизний збір на каву. У
2001 р. Верховна Рада встановила ставки ввізного мита на розчинну каву в розмірі 5%
– 10% митної вартості замість ЕUR 3 за 1 кг. 7 жовтня 2002 р. Міжвідомча комісія з
міжнародної торгівлі прийняла рішення почати спеціальне розслідування щодо
обмеження імпорту кави. Розслідування було ініційовано СП "Галка" (квоти та
спеціальне мито так і не було введено). В червні 2003 р. прем'єр-міністр В. Янукович
надіслав до ВР пропозицію щодо розширення переліку підакцизних товарів і
запропонував ввести акциз на каву: у зернах та на молоту – ЕUR 2 за 1 кг, розчинну –
ЕUR 8 за 1 кг. Рішення не пройшло. У 2004 р. у ВР України реєстровано законопроект
Закону України "Про внесення змін та доповнень до Митного тарифу України" (№
5320), в якому запропоновано підвищити ввізне мито на обсмажену каву в 50 разів.
Генеральний директор "Крафт Фудз Украйна" Ю. Лопуш вважає, що ініціатори
проекту міркують, що якщо збільшити мито в 50 разів, то в Україні чекає розквіт
виробництва продукту. Проте в цьому випадку його почнуть ввозити з Росії.

201