Page 131 - 4230

можливість технологічних нововведень;
можливість економії на масштабах;
можливість диверсифікації.
Зазначимо, що в разі застосування цього методу не висвітлюються такі
важливі аспекти діяльності підприємства, як ефективність взаємодії підприємства зі
споживачем і постачальником. Але разом із цим зазначений метод, подібно до
попередніх, ефективно використовувати разом з іншими методами оцінювання
конкурентоспроможності діяльності підприємства.
Доволі відомим і поширеним методом оцінювання конкурентоспроможності
підприємства є так званий "метод профілів". Зміст цього методу полягає у
виявленні різних критеріїв задоволення запитів споживачів стосовно певного
продукту, встановлення їх ієрархії та порівняльної важливості в межах того спектра
характеристик, які в змозі помітити й оцінити споживачі, а також у вимірюванні
якісних характеристик цього продукту та порівнянні його характеристик із
характеристиками інших конкурентних продуктів. Ця методика передбачає три
етапи.
На першому етапі визначають, який ринок (чи ринки) існує для даного
продукту і якими є вимоги до нього.
На другому етапі для кожного ринку необхідно визначити, якою мірою
задовольняються його вимоги конкуруючими на ньому товарами порівняно з
ідеальним продуктом, який бажав би мати споживач. Інформацію на цьому етапі
збирають на основі опитування наявних груп споживачів, вирішують, яким має бути
створений продукт, щоб його можна було реалізовувати із максимальною
рентабельністю.
На останньому етапі аналізується робота підрозділу збуту підприємства і
всієї мережі проходження товару у зіставленні з аналогічними підрозділами
конкурентів. На цьому етапі визначають тривалість (час) збуту, а також можливості
його зменшення.
Цей метод, хоча й дуже ефективно, але все одно висвітлює лише результати
маркетингової товарної політики підприємства, підґрунтя якої становить
виробництво якісного товару. Але при цьому не зважають на інші, не менш важливі
аспекти діяльності підприємства.
Особливе місце посідають матричні методи оцінювання кон-
курентоспроможності підприємства. Теоретичною базою цих методів є концепція
життєвого циклу товару і технології. Згідно з цією концепцією будь-який товар з
моменту його появи на ринку і до зникнення проходить певні стадії життєвого
циклу: впровадження, зростання, зрілість, насичення, спад. На кожному етапі
виробник може реалізовувати товар даної технології в тих чи інших масштабах, що
об'єктивно відбивається на показниках частки ринку, яку має це підприємство, та
динаміці обсягів продажу. При цьому використовують такі типи матриць:
1 Формування присутності (частка ринку) — використання присутності
(темпи зростання обсягів продажу від нуля до двадцяти п'яти відсотків).
2 Ефективність витрат — ефект диференціації.
Ці матриці можуть допомогти при формуванні стратегічних рішень.
Наприклад, якщо товар займає велику частку ринку і має високі темпи зростання

130