Page 130 - 4230

прогнозної інформації щодо того, якою мірою та чи та фірма-конкурент здатна по-
ліпшити значення окремих чинників. Найбільша складність використання цього
методу полягає у правильному доборі чинників конкурентоспроможності.
Слід відмітити також метод семантичного позиціювання. Його особливість
полягає в тому, що тут використовують опитування споживачів стосовно рівня
конкурентоспроможності підприємства за такими чинниками, як престиж товарної
марки, якість продукції, упаковка, дизайн, ціна тощо. Головна перевага цього
методу — зверненість до кінцевого споживача, врахування його позиції та
преференцій. Разом із тим існує й низка недоліків, головними серед яких є:
оцінка конкурентоспроможності базується лише на чинниках, що
характеризують продукцію, а не діяльність підприємства;
кінцеві споживачі, які беруть участь в опитуванні, можуть не знати про
діяльність усіх підприємств-конкурентів і характеристики їхньої продукції, що
унеможливлює об'єктивне оцінювання конкурентоспроможності.
У зв'язку з цим опитування споживачів слід доповнювати опитуваннями
експертів. Результати їх опитування доцільно оформляти у вигляді відповідних
таблиць (див. табл. 9.5).

Таблиця 9.5
Оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Значення d i Підприємства-конкуренти
чинника А Б …….

………
………

При цьому слід ввести показник ваги конкретного чинника (d i). Сумарне
значення конкурентоспроможності підприємства (К і) можна визначити за
формулою:

K   d  X , (9.2)
i i i

де Х і — оцінне значення і-го чинника конкурентоспроможності.
Досить цікавим методом оцінювання конкурентоспроможності підприємства є
метод, який використовує структурний підхід. Він передбачає аналіз конкурентних
позицій товаровиробника виходячи з умов, які створюються ринком. Такий метод
забезпечує аналіз низки умов навколишнього бізнес-середовища:
реальну й потенційну місткість ринку;
легкість доступу до ринку;
вхідні бар'єри;
однорідність ринку;
структуру галузі;
міру залучення підприємства до цієї галузі;

129