Page 33 - 4200

це і є завданням соціології.
Символічний інтеракціонізм намагається подолати
протиставлення людини і суспільства. Його послідовники
визнають пріоритет соціального над індивідуальним. Такі
його представники, як американці Д. Мід (1863 - 1961) та Г.
Блумер (1900 - 1987) вважали, що індивід поєднується з
суспільством через взаємозв'язок з іншими людьми. Взаємодія
відбувається за допомогою символів (жестів, мови). Отже,
основною категорією соціології треба вважати «соціальний
процес», який ототожнюється з постійною зміною і
розвитком. Усе, що є у суспільстві - наслідок соціального
процесу взаємодії індивідів, у якому сам індивід стає
особистістю. Тобто людина, за Д. Мідом, є наслідком
соціальних дій. А Г. Блумер додав до цієї думки те, що
сконцентрував свою увагу на індивіді. Людина-діяч є
частиною колективної дії, бо вона взаємодіє з оточуючими. Ці
колективні дії весь час змінюються. Отже, представники
цього напряму розуміють суспільство як символічну
взаємодію людей та їх груп. Вона сповнена внутрішніх
суперечностей, почуттів та емоцій людей. У цій взаємодії
люди конструюють об'єкти і змінюють навколишнє
середовище.
Феноменологічна соціологія - дослідження духовних
цінностей - є різновидом «розуміючої» соціології М. Вебера. Ії
прибічники вважають, що суспільство - явище, яке постійно
створюється і відтворюється у процесі духовної взаємодії
людей. Засновник цього напряму – австрієць А.ІІІюц (1899 -
1959) вважав, що соціальний світ – це повсякденний світ, який
тлумачиться людьми як світ сенсів, уявлень людей про об'єкти
світу.
Завдання соціології - відкривати і систематизувати
принципи організації повсякденного життя людей. Акцент
робиться взаємодії. Основні принципи феноменологічної
соціології:

33