Page 30 - 4200

більше 2 млрд. доларів у рік, з них 50 % вносить уряд, а 50 % -
приватний бізнес).
Починаючи з 20-х років, у США з'явилося декілька
наукових шкіл емпіричної соціології, які зосередилися у трьох
університетах: Чиказькому, Колумбійському і Гарвардському.
Відповідно існували і три школи емпіричної соціології.
Р. Дарк (1864 - 1944), Е. Берджес (1886 - 1966),
представники першої школи емпіричної соціології, головним
чином вирішували шляхи розв'язання проблем міста, їх
дослідження допомогли вдосконалити міське законодавство.
Ця школа була однією з провідних аж до середини XX ст.
Згодом, у 50-ті pp. лідерство переходить до Колумбійського та
Гарвардського університетів, науковці яких проводять цілий
ряд емпіричних досліджень. Колумбійська школа досліджує
закономірності поведінки в соціальній організації,
гарвардська вивчає більше індустріальну соціологію. Широко
відомий Хоторнський експеримент, проведений Е. Мейо (1880
- 1949) у «Вестерн Електрик Компані», в якому відшукувались
додаткові чинники ефективності виробництва. У результаті
цього експерименту Е. Мейо дійшов висновку, що поруч з
іншими найважливішу роль у підвищенні продуктивності
праці відіграють людські відносини. Таким чином,
починається цілий період, який можна було б назвати
«гуманізацією праці». Ця гуманізація сприяла стабільності й
поступовості розвитку суспільства і деяким чином запобігла
можливості революції, подібної до російської у 1917р.
Для емпіричної соціології в цілому характерним є:
- ототожнення наукової соціології з емпіричними
дослідженнями, що вело до певного розриву між теоретичною
та емпіричною соціологіями;
- соціологія - нейтральна наука, працює «на замовлення» і
не робить ніяких оцінок суспільства;
- істинне наукове пізнання є лише в емпіричних методах;
- усе існуюче підвладне соціологічному поясненню й

30