Page 32 - 4200

- соціальні інститути - частини соціальної системи,
впливають на функціонування всього суспільства;
- індивід - основний елемент системи, який входить до
соціальної структури через соціальну роль;
- суспільне життя залежить від солідарності індивідів;
- в основі суспільного життя лежать норми і цінності,
воно включає в себе обов'язки людей і соціальний контроль;
- соціальні системи інтегровані і тяжіють до стабільності,
дисфункції у суспільстві - це патологія (відхилення від і
норм), яку повинна подолати соціологія.
Теорія конфлікту протилежна попередній: ідея соці-
альної рівноваги замінюється ідеєю соціальних змін.
Американець Ч.Р. Міллс (1911 - 1962) одним із перших
піддав критиці концепцію Т. Парсонса, так як вважав, у
реальному житті поруч зі стабільністю існує нестабільність.
Інший американський вчений Д. Козер (1913) розвинув думку
про позитивну роль конфлікту. Підтримав це положення і
німецько-англійський соціолог Р. Дарендорф (1929) який
вважав, що кожне суспільство постійно змінюється, у ньому
постійно існують конфлікти. Будь-який елемент суспільства
сприяє його інтеграції та змінам, кожне суспільство базується
на насильстві одних його членів над іншими. Влада завжди в
антагонізмі з підлеглими і неминуче породжує конфлікт.
Отже, конфлікт - природний стан суспільства, який є
рушійною силою історії. Звідси висновок: треба вміти
регулювати конфлікти.
Основні положення теорії конфлікту:
- соціальні системи «розриваються» протиріччями і
прагнуть до змін;
- в основі суспільного життя - непримиренні інтереси,
тому конфлікт - це органічний стан соціальної системи;
- соціальні конфлікти сприяють адаптації суспільства до
змін і прогресу;
- соціальні конфлікти вимагають соціального контролю,

32