Page 35 - 4200

академізація, диференціація і соціологізація інших наук.
Отже, він відмітив факт всесвітнього поширення соціології як
науки, ствердження її як однієї з основних, залучення її для
вирішення все більшого кола питань, зростаючу точність
фактів, що нею використовуються, об'єктивність їх оцінки та
особисту розгалуженість і всезростаючий вплив на інші
науки.
Таким чином, ми бачимо, що соціологія, виникнувши в
Європі у XIX ст., поступово поширюючись, перетнула океан і
у XX ст. найбурхливіше розвивалася у Сполучених Штатах
Америки. Можна сказати, що у XX ст. центр соціологічної
думки перемістився з Європи до США, де й перебуває до
теперішнього часу.
5. Розвиток соціології в Росії та Україні
Вище ми розглянули основні етапи магістрального
розвитку соціологічної науки, представники якої здебільшого
були із Західної Європи та США. А як розвивалась соціологія
в Росії та Україні?
Росія XIX ст. хоча й була периферією Європи, але все ж
таки рухалася у тому ж напрямі слідом за нею. Досягнення
європейських вчених не були для російських „таємницями за
сімома печатками», хоча специфіка російського життя,
безсумнівно, відобразилася на розвитку російської соціології.
У Росії теж були свої певні наукові напрями з досить
яскравими їх представниками: географічний (Л. Мечников, М
Соловйов, В.Ключевський); органічний (О.Стронін, М.
Лілієнфельд); суб'єктивістський (П. Лавров,
М.Михайловський); психологічний (Л.Петражицький,
М.Карєєв); багатофакторний (М.Ковалевський); діалектико-
матеріалістичний (Г.Плеханов, B.Ленін) тощо.
Представники так званої «суб'єктивної соціології» П.Л.
Лавров (1823-1900) і М.К. Михайловський (1842-1904)
багато уваги приділяли проблемам співвідношення
соціального та історичного, предмета і методу соціології,

35