Page 183 - 4200

зокрема, і на основі соціологічного аналізу історії освіти,
підказує можливий вихід — підвищення фундаментальності
освіти. Якщо нова наукова інформація старіє на очах, то цього
не скажеш про фундаментальні теоретичні знання —
фундаментальні науки значною мірою забезпечують стики
наукового знання, а це сьогодні швидкозростаючі моменти
сучасної науки — фізична хімія, економічна кібернетика,
математичне моделювання, економічна соціологія тощо. Тому
єдина можливість для системи освіти не помилитися,
працювати на перспективу — тобто усіляка
фундаменталізація освіти. До речі, вона забезпечує і про-
фесійну мобільність фахівців, що так важливо в сучасному
світі, в якому постійно виникають нові галузі науки, а потім
— і виробництва, наприклад, біотехнологія, екологічно чисте
сільськогосподарське виробництво тощо.
Інша парадигма сучасної освіти - навчити студента
працювати з новою інформацією, постійно поновлювати свої
знання. Адже робота будь-якого сучасного фахівця-це
безупинний пошук знань, уміння застосовувати їх у своїй
повсякденній діяльності.
Ще одна соціологічна проблема вітчизняної освіти —
низька затребуваність знань, професійної кваліфікації. Багато
студентів навчаються не заради знань, професійних умінь, а
заради документа, диплома. І, насамперед, тому, що в деяких
галузях народного господарства не потрібний високий рівень
професійної підготовки, багато фахівців повсякденно
виконують некваліфіковану роботу.
Дефіцит професіоналізму — лихо української інтелігенції.
Досить сказати, що закуплені в західних країнах техніка і
технологія в нас використовуються зі значно більш низькою
ефективністю. Саме з цієї причини сильно відстають
переробка сільськогосподарської продукції, екологізація
виробництва. Очевидно, що за великими екологічними
катастрофами, техногенною аварією Чорнобиля стоїть, насам-

183