Page 197 - 4196
P. 197

Залишається  вибрати  новий  вектор  координатних
           функцій   t   із умови незмінності (5.34):

                                                          T
                                     T
                                                   T
                   
                                                 
            
                                   
                                                                    T
                                                        1 
                    T
                                                     A
            X   t   U     At   1   A  U      At   U       t   V    t
                                         ,

           де        t  A  1   T        A T  T    t   A    t  (тут враховано,
                               t
                  1    T
           що A       A  для ортогональної матриці  A ).
                 Отже випадкова функція (5.33) приведена до кано-
           нічного виду (5.31).
                 Приклад 5.3 Випадковий сейсмічний процес   tX
           уявляє  собою  суперпозицію  двох  випадкових  гармоній-
           них коливань
                     X   Vt   1  cos t   V 2  sin  , t     0       (5.35)
           де  V 1 , V   -  незалежні  випадкові  величини,  які  мають
                    2
           розподіл

                        V              -1             +1
                         P            0.5             0.5

                 Знайти  автоковаріаційну  функцію  процесу  та  дати
           відповідь відносно його стаціонарності.
                 Розв’язання.
                 1 Знайдемо математичне сподівання процесу:

                     M X    Mt   V  cos  t  M  V  sin    t 
                                    1
                                                   2

                           M  cosV 1   t   M  sinV 2   t   , 0
           де
                               M   MV     0V  .
                                    1        2
                 Вираз  (5.35)  є  канонічним  поданням  процесу.  Це
           дозволяє для знаходження автоковаріаційної  функції за-
           стосувати формулу (5.32):

                                       197
   192   193   194   195   196   197   198   199   200   201   202