Page 141 - 4185

141

10 ОСОБЛИВОСТІ РЕДАГУВАННЯ ПЕРЕКЛАДІВ

10.1 Періодизація розвитку редагування перекладів

Виокремлюють такі періоди розвитку редагування
перекладів:

1 Доба домінування авторедагування перекладів (VII ст. до н. е.
– початок ХХ ст.). – період виникнення взаємодії перекладу й
редагування (VII ст . до н. е. – III ст. н. е.);
– період посилення зв’язку редагування та перекладу (IV ст. –

XIII ст.);
– період виникнення зародків теорії редагування перекладів –
емпіричний етап розвитку редагування перекладу (від XIV ст.

і до початку XX ст.);
2 Доба побутування редагування перекладів як складової теорії
перекладу й теорії редагування (середина XX – кінець XX cт.).
– період розгляду редагування перекладів виключно в

парадигмі теорії перекладу (50–80-ті ХХ ст.);
– період паралельного розгляду редагування перекладів у межах

парадигм теорії перекладу й теорії редагування (90-ті ХХ ст.);
3 Доба становлення редагування перекладів як незалежної науки
(XXI cт.).

10.2 Нормативні аспекти редагування

перекладу
10.2.1 Взаємозв’язок нормативної концепції редагування
та норм перекладу

Невідємними елементами як перекладознавства, так і теорії
редагування є низка компонентів – парадигм, базових понять,
постулатів, законів (закономірностей), одиниць, теорій,
концепцій, типових методів опрацювання текстів.

Названі науки опрацьовують однакові лінгвістичні одиниці і
використовують методи традиційної граматики й граматики

тексту. Крім того, вони збігаються в плані закономірностей, які
регулюють співвідношення таких характеристик тексту, як
складність, точність і зрозумілість.
Існують також парадигматичні аналогії у співвідношенні

перекладознавства й теорії редагування на основі поняття норми.
Йдеться про взаємозв’язок нормативної концепції редагування та
норм перекладу.