Page 138 - 4185
P. 138

138

               характерними  для  мови  перекладів,  і  лише  потім  частково
               проникають  і  в  мову  оригінальних  творів  або  стають  в  ньому
               настільки ж узуальними.

                      9.4.4  Прагматична норма перекладу

                      Прагматичну  норму  перекладу  визначають  як  вимогу
               забезпечення прагматичної цінності перекладу. Вона не є нормою

               у повному сенсі цього слова, тому що прагматичне надзавдання
               перекладацького акту може бути індивідуальним і не властивим
               перекладу  взагалі.  Однак  модифікація  результатів  процесу

               перекладу в прагматичних цілях – досить розповсюджене явище,
               без  урахування якого неможлива нормативна оцінка перекладів.
               Прагнення  виконати  конкретне  прагматичне  завдання  –  це

               суперфункція, що підпорядковує всі інші аспекти перекладацької
               норми.  Вирішуючи  його,  перекладач  може  відмовитися  від
               максимально  можливої  еквівалентності,  перекласти  оригінал

               лише  частково,  змінити  при  перекладі  жанрову  належність
               тексту,  відтворити  якісь  формальні  особливості  перекладу,
               порушуючи  норму  або  узус  мови  перекладу  тощо.  Прагматичні
               умови  перекладацького  акту  можуть  вимагати  повної  або

               часткової  відмови  від  дотримання  норм  перекладу,  можуть
               замінити фактично переклад переказом, рефератом чи будь-яким
               іншим видом передачі змісту оригіналу, що не претендує на його

               всебічну репрезентацію.
                      Варто  враховувати,  що  в  мовному  колективі  на  певному
               історичному етапі можуть існувати суворо визначені погляди на
               цілі і завдання перекладу і шляхи досягнення цих цілей. В окремі

               періоди        історії      перекладу         почергово         панували         вимоги
               буквального відтворення оригіналу, “поліпшення” оригіналу при
               перекладі, “вільного” (стосовно оригіналу) перекладу тексту, що

               визнавався принципово неперекладним тощо.

                      9.4.5  Конвенціональна норма перекладу

                      Конвенціональну  норму  перекладу  визначають  як  вимогу
               максимальної близькості перекладу до оригіналу, його здатність
               повноцінно  заміняти  оригінал  як  у  цілому,  так  і  в  деталях,

               виконуючи  завдання,  заради  яких  переклад  здійснюється.
               Практично  цю  вимогу  реалізують  завдяки  виконанню  всіх  чи
               деяких із зазначених аспектів перекладацької норми.
   133   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143