Page 137 - 4185

137

необхідний рівень еквівалентності, так і домінантну функцію, у
забезпеченні якої полягає основне завдання перекладача і
головний критерій оцінки якості його роботи.
Нормативні вимоги до якості перекладу мають сенс лише

стосовно певного типу текстів і певних умов перекладацької
діяльності. Було б принципово неправильним використовувати
однакові критерії для оцінки перекладу бульварного роману і

поетичного твору, перекладу підручника з геології і патентного
свідчення. Практично критика перекладів, головним чином,
ґрунтується на інтуїтивному уявленні про жанрово-стилістичну
норму. Переклад художнього твору оцінюють за його

літературною цінністю, технічний переклад – за термінологічною
правильністю, що забезпечує розуміння суті справи і можливість
використання тексту перекладу в технічній практиці, переклад

реклами – за її дієвістю тощо.

9.4.3 Норма перекладацької мови

Норму перекладацької мови визначають як вимогу
дотримуватися правил і норм узусу вихідної мови з урахуванням
узуальних особливостей перекладних текстів цією мовою. Як

правило, перекладачі реалізують ці особливості у своїй
практичній діяльності інтуїтивно.
Текст перекладу – це мовний твір мовою перекладу, і для

нього обов'язкові правила норми й узусу цієї мови. Однак ці
правила неоднакові для усіх випадків функціонування мови.
Вони залежать як від різних функціональних стилів, так і від
різновиду загальнолітературної мови. Серед останніх, звичайно,

розрізняють розмовну мову (неформального спілкування), мову
художньої літератури, мову науки. Вторинність перекладних
текстів, їхня орієнтованість на іншомовний оригінал виділяє такі

тексти серед інших мовних творів тією ж мовою. Сукупність
перекладних текстів будь-якої мови складає особливий різновид
цієї мови, що перетинає його функціональні стилі. Орієнтованість

на оригінал неминуче модифікує характер використання мовних
засобів, приводить до зміни / розвитку мовної норми й
насамперед узусу. Контакт двох мов у процесі перекладу,

безперечно, зумовлює активніше використання аналогічних
форм, відносне уподібнення мовних засобів. Багато слів,
словосполучень, способів опису ситуації виявляються спочатку