Page 139 - 4185
P. 139

139

                      У  практичному  плані  між  різними  аспектами  норми
               перекладу існує певна ієрархія. Перекладач і ті, хто користується
               перекладом, насамперед звертають увагу на прагматичну цінність
               перекладу,  на  успішність  рішення  прагматичної  надзавдання,

               якщо        подібне         завдання         було       поставлене.          Існування
               прагматичного надзавдання – явище не настільки поширене, і в
               багатьох  випадках  вимоги  прагматичної  норми  задовольняють

               завдяки  забезпеченню  досить  високого  рівня  еквівалентності
               перекладу.
                      Що  стосується  норми  перекладацької  мови,  то  оцінка
               виконання  її  вимог  зумовлюється  жанрово-стилістичною

               належністю тексту перекладу і передбачається, що перекладач у
               досконалості володіє тим типом мови, що характерна для сфери
               його діяльності.

                      У  багатьох  професійних  перекладачів,  що  спеціалізуються
               на  перекладах  матеріалів  певного  типу,  жанрово-стилістична
               норма також є заданою для більшості виконуваних перекладів і

               не  вимагає  щоразового  аналізу  стилістичних  особливостей
               оригіналу.
                      Конвенціональна  норма  перекладу  залишається  незмінною

               протягом  тривалого  періоду  часу  і  визначає  загальний  підхід
               перекладача  до  своєї  роботи,  ступінь  його  прагнення  до
               досягнення максимальної еквівалентності.
                      І  нарешті,  норма  еквівалентності  є  нормативною  вимогою,

               що  має  виконуватися  за  умови  дотримання  всіх  інших  аспектів
               перекладацької  норми.  Безсумнівно,  повнота  передачі  змісту
               оригіналу  в  перекладі  є  найважливішою  характеристикою

               міжмовної  комунікації,  норма  еквівалентності  –  це  власне
               перекладацька  нормативна  вимога  до  перекладу.  Її  визначають
               лінгвістичні  фактори,  саме  тому  можна  встановити  ступінь  її
               дотримання            максимальною              об'єктивно.          Еквівалентність

               перекладу  оригіналу  є  й  найбільш  об'єктивним  критерієм  для
               характеристики  результатів  діяльності  перекладача.  Саме  цей
               критерій  широко  використовують  у  редагуванні  професійних

               перекладів.
                      Таким  чином,  дотримання  всіх  нормативних  правил,  крім
               норми  еквівалентності,  носить  більш  загальний  характер  і  є

               чимось природнім, а ступінь вірності оригіналу виявляється тією
               змінною  величиною,  що  найбільшою  мірою  визначає  рівень
   134   135   136   137   138   139   140   141   142   143   144