Page 136 - 4185

136

результатів перекладацького процесу загальноприйнятим
поглядам на цілі й завдання перекладацької діяльності, якими
керуються перекладачі в окремий історичний період. Норма
перекладу складається в результаті взаємодії п’яти різних видів

нормативних вимог:
1) норми еквівалентності перекладу;
2) жанрово-стилістичної норми перекладу;

3) норми перекладацької мови;
4) прагматичної норми перекладу;
5) конвенціональної норми перекладу.

9.4.1 Норма еквівалентності перекладу

Еквівалентність змісту оригіналу і перекладу виступає

основою їхньої комунікативної рівноцінності, передбачувана
наявність якої робить цей текст перекладом. Норма
еквівалентності перекладу не є незмінним параметром. Вона

означає необхідність якнайбільшої спільності змісту оригіналу і
перекладу, але лише в межах, сумісних з іншими нормативними
вимогами, що забезпечують адекватність перекладу. У кожному
конкретному випадку тип еквівалентності визначають як

співвідношенням одиниць вихідної мови і мови перекладу, так і
переліком прагматичних чинників, що впливають на акт
перекладу. Порушення норми еквівалентності може бути

абсолютним, коли переклад визнають нееквівалентним, що не
передає змісту оригіналу хоча б на найнижчому рівні, чи
відносним, якщо встановлено, що інші нормативні вимоги могли
бути виконані й на більш високому рівні еквівалентності, ніж

той, який був реально досягнутий. У першому випадку переклад
визнають незадовільним, а в другому – прийнятним, якщо
максимально можлива значеннєва близькість не є обов'язковою

для успішної міжмовної комунікації.

9.4.2 Жанрово-стилістична норма перекладу

Жанрово-стилістичну норму перекладу визначають як
вимогу відповідності перекладу до домінантної функції і
стилістичних особливостей того типу тексту, до якого належить

переклад. Вибір такого типу зумовлений характером оригіналу, а
стилістичні вимоги, яким має відповідати переклад, – це
нормативні правила, що характеризують тексти аналогічного

типу в мові перекладу. Жанрово-стилістична норма визначає як