Page 119 - 4185
P. 119

119

                                   8  РЕДАКТОРСЬКІ ПОСАДИ:
                               ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОБОВ'ЯЗКИ ТА

                                             ФАХОВІ ВИМОГИ


                     8.1 Професія редактора

                     Словом  "редактор"  називають  працівників  ЗМІ,  які
              здійснюють редагування повідомлень. Крім того, слово "редактор"

              вживають як назву посади працівника ЗМІ. При цьому розрізняють
              такі  посади,  як  "головний  редактор",  "завідувач  редакції",
              "старший редактор", "редактор" і "молодший редактор".

                     Не  всі  особи,  які  працюють  на  перелічених  посадах,
              займаються  власне  редагуванням.  Так,  головний  редактор  в  ЗМІ
              здійснює здебільшого функції керування органом ЗМІ, займається
              видавничою  діяльністю  та  контролює  роботу  інших  редакторів.

              Молодший  редактор  найчастіше  виконує  функції  технічного  пра-
              цівника,  що  вимагають  невисокої  кваліфікації.  В  основному
              редагування  здійснюють  ті  працівники,  які  займають  посади

              редакторів та старших редакторів. Редактори та старші редактори
              займаються також видавничою діяльністю і творчим редагуванням.
              На  старших  редакторів  покладають  інколи  деякі  обов'язки,  що

              стосуються  керівництва  підлеглими  (редакторами,  молодшими
              редакторами, коректорами та ін.).


                     8.2  Основні напрямки роботи редактора

                     Редактора  називають  і  першим  читачем  книги,  і  провідною
              творчою фігурою видавництва, і першим помічником автора тощо.

              Щодо обов’язків, то тут панує згода – редактор повинен випускати
              у  світ  тільки  добрі  книги.  У  поодиноких  статтях  про  роботу
              редактора,  одностайно  підкреслювалося,  що  він  “має  випустити

              твір  у  найкращому  із  можливих  для  даного  автора  та  даного
              матеріалу вигляді, знайти, виявити в творі все краще, що в ньому є,
              але  що  ще  не  вийшло  на  поверхню,  не  стало  живою  тканиною
              книги…”  Хай  це  визначення  приблизне  –  за  ним  все  „краще”  в

              творі  десь  глибоко  заховане  і  його  треба  „виявити”,  проте  воно
              якоюсь мірою окреслює коло обов’язків редактора.
                     Правлячи  те  або  інше  місце  викладу,  редактор  не  завжди

              впевнений,  що  не  переступає  межі  прийнятного  і  дозволеного  в
              його  роботі.  Він  вносить  у  текст  окремі  словесні,  текстуальні  і
              композиційні  виправлення,  кожне  з  яких  певним  чином  змінює
   114   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124