Page 121 - 4185
P. 121

121

               –  продемонструвати  авторові  можливість  подвійного  розуміння
                   фрагмента тексту;
               –  запропонувати авторові вдалий варіант виправлення;
               –  сказати  авторові,  що  на  перше  місце  слід  ставити  інтереси

                   реципієнта;
               –  вказати,  що  помилки  в  повідомленні  зможуть  зауважити  всі
                   реципієнти, а це підірве його авторитет;

               –  пояснити, що зрозумілість повідомлення значно важливіша від
                   точності.


                     8.4  Процес редагування

                     У ході цих суперечок критичні та теоретичні пошуки природи
              редагування  йшли  кількома  напрямами.  У  напрямі  заперечення

              всього  того,  що  збуджувало  зневагу  до  редагування,  до
              редакторського втручання в текст. Чи не перше слово тут належить
              досвідченому  редакторові,  досліднику  редакторської  роботи
              Л. Чуковській,  яка  у  другому  збірнику  “Литературной  Москвы”

              оприлюднила статтю “Нотатки про редагування художньої прози”.
                     Другий  напрям  –  це  спроба  запозичити  положення  окремої,

              зокрема  лінгвістичної,  науки  для  редакторської  практики.
              Найпомітнішою роботою цього напряму є посібник К. Билинського
              та  Д.  Розенталя  “Літературне  редагування”.  У  цій  книзі
              редагування тексту фактично підмінене розглядом граматичних та

              стилістичних  огріхів,  які  трапляються  у  видавничій  та  газетній
              практиці.  Звичайно,  знання  граматичних  та  стилістичних  норм
              мови  –  обов’язкове  для  редактора,  без  таких  знань  немислиме

              кваліфіковане  редагування.  Але  ж  не  виключно  на  мовній
              бездоганності зосереджується редактор. Обсяг його роботи значно
              ширший, і природа втручання у виклад цим не вичерпується.
                     У роботах третього напряму виділяють дві групи пошуку:

                – До першої групи варто віднести виступи редакторів-практиків,
                  які  пробують  узагальнити  свій  великий  практичний  досвід  і
                  осмислити природу редагування. Серед виступів у цій групі є й

                  такі, які були схвально зустрінуті не лише в нас, а й за рубежем.
                – До  другої  групи  належать  праці,  в  яких  дослідники  прагнуть
                  осмислити           природу          редагування            шляхом          вивчення

                  редакторського досвіду видатних майстрів слова та вчених.
                     Саме в працях цієї групи чи не вперше було зроблено спробу
              нагромадити матеріал щодо природи редагування.
   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126