Page 120 - 4185
P. 120

120

              авторську  думку  і  часто  боляче  вражає  автора,  адже  створення
              книги  –  справа,  насамперед,  її  творця,  письменника.  Саме  автор
              найбільш авторитетно може оцінити слушність чи зайвість першої-
              ліпшої композиційної ланки твору, того чи іншого слова у викладі.

                     Іноді можна почути, що закономірностей в роботі редактора
              годі  шукати,  оскільки  “рецептів  редакторської  роботи  немає  та  й
              сумнівно,  чи  можуть  вони  бути”.  Посилаючись  на  те,  що  він

              відповідає за книгу перед читачем, редактор часто править у ній,
              що  хотів  і  як  хотів.  У  своїй  роботі  він  нерідко  виходить  із
              особистих  уподобань  і  смаків.  Тому  в  колах  наших  провідних
              працівників  пера  свого  часу  склалася  думка,  що  “безпосередньо

              практична  робота  редакційних  працівників  часто  залежить  від
              сваволі і особистих пристрастей”.
                     Вважалося,  що  редактором  можна  стати,  але  навчити

              редагувати не можна. Власне тому майже не було загальновизнаних
              посібників  чи  підручників  з  редагування.  Згодом  прийшло
              усвідомлення,  що  розуміння  природи  видавничого  процесу  може

              стати  в  пригоді  редакторові.  Приміром,  допоможе  іноді  уникнути
              прикрих незгод у ході спільної праці автора і редактора. Тому серед
              письменників  мали  місце  й  такі  думки:  “Редактор  –  друг

              письменника  і  перший  його  порадник!  А  редактор  першої  книги
              молодого  письменника  –  якоюсь  мірою  є  і  наставником  для
              нього…”
                     Так, редагування – особливо відповідальна справа, і вершити

              її треба, керуючись не тільки власними смаками й уподобаннями,
              а,  насамперед,  добрим  знанням  природи  редакторського  процесу,
              знанням  сильних  і  слабких  сторін  процесу  підготовки  рукопису.

              Такі  знання  можна  набути,  вивчаючи  досвід  наших  редакторів-
              практиків, учених і письменників, які частину свого часу приділяли
              видавничій роботі.

                     8.3 Робота з авторами


                     Усі виправлення  редактор повинен узгоджувати з автором.
                     Між  редакторами  й  авторами  можуть  виникати  конфліктні
              ситуації.  Вони  є  наслідком  того,  що  автори  не  враховують

              об’єктивних  відмінностей  між  ними  та  реципієнтами,  не  знають
              особливостей впливу повідомлень на реципієнтів.
                     Розроблено  цілу  низку  класичних  методів  усунення
              конфліктних ситуацій, зокрема:
   115   116   117   118   119   120   121   122   123   124   125