Page 56 - 4184
P. 56

що впливає на стан справ в організації, повинен займатися не тільки
                            економічними питаннями, але й керувати ціннісними установками
                            організації – в буквальному сенсі створювати сенс роботи.
                                  Кажучи доволі спрощено, корпоративна культура складається
                            з двох елементів: цінностей і комунікацій. Спираючись на цю ідею,
                            нескладно прийти до висновку, що цінності компанії і працівника,
                            за великим рахунком, часто не збігаються. Відкинувши убік красиві
                            гасла-місії, кожен може спостерігати той факт, що головною метою
                            компанії  є  максимізація  прибутку.  У  співробітника  є  своя  мета  –
                            здобуття  «свого»  прибутку,  який  виражається  у  зарплаті,
                            соціальному  пакеті  не  кажучи  вже  про  моральні  задоволення  від
                            роботи.  Для  працівників  інтелектуальної  праці  спостерігається
                            наступна  тенденція:  чим  працівник  більш  самодостатній,
                            професійний і успішний, тим більше він індивідуаліст, мобільний, і
                            тим менш є схильним вступати з компанією в стосунки окрім суто
                            ділових.
                                  Причинами  розвитку  і  підтримки  компаніями  своїх
                            корпоративних  культур  є  наявність  кризових  явищ  в  управлінні
                            тими структурами, які формувалися століттями, а тепер поступово
                            відмирають (див. п. 2.4). Тенденції зазначені нижче не можуть не
                            впливати на здійснення процесу управління соціально-економічної
                            системи,  а  також  не  являються  виключно  позитивними  чи
                            негативними:
                                  1)  підвищення  фінансових  вимог  молодого  і  старіючого
                            покоління до роботодавців та держави;
                                  2)  зміни  у  системах  цінностей  сучасного  працівника,  що
                            впливають на мотивацію та інші аспекти поведінки людей, завдяки
                            чому сучасні працівники більш прагматично ставляться до трудової
                            діяльності та матеріального благополуччя;
                                  3)  збільшення  конкурентних  можливостей  між  системами  із
                            різним рівнем економічного розвитку;
                                  4)  зростання  труднощів  у  прогнозуванні  поведінки  людей
                            через  недостатнє  володінням  знаннями  про  природу  людини,  яка
                            формується новими соціальними факторами;
                                  5)  збільшення впливу підходів щодо охорони навколишнього
                            середовища на існування організацій;


                                                           55
   51   52   53   54   55   56   57   58   59   60   61